Книги Українською Мовою » 💛 Езотерика » Прекрасна одержимість 📚 - Українською

Читати книгу - "Прекрасна одержимість"

357
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Прекрасна одержимість" автора Ллойд К. Дуґлас. Жанр книги: 💛 Езотерика / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 26 27 28 ... 91
Перейти на сторінку:
плигаючи, увиваючись і надимаючись до багрянцю щовечора від восьмої до другої в першому ряду танцювального оркестру, він знайшов собі приятелів серед білоруких молодиків, які вивішували оголошення біля брокерської контори в центральній частині міста.

– Я брокер, – відповідав він поважно, коли якась юна істота сором'язливо запитувала в танці, до якого коледжу він ходить.

Певна річ, тепер йому ведеться досить добре. Він вже не брав у Гелен позичок більше року; подарував їй на весілля дорогу срібну вазу, з’явившись задля такої нагоди у візитці, смугастих штанях і ґетрах, єдиний серед присутніх, хто не змилостивився на прохання вдягатися неофіційно… Ця ідея не така вже й погана. У всякому разі в неї зостався один приятель – старий добрий Монті.

Ще один лист, коротка цидулка, яку отримала Джойс від молодого Мерріка, була надіслана з Анн-Арбору і, очевидно, скомпонована з великою дбайливістю. Автор припускав, що багато речей, які залишилися недоговореними, читач домислить сам. Він вступив до Медичної школи, сподіваючись врешті-решт досягти визнання у фаху, славетною окрасою якого став її батько.

– Ніколи би не вибрала його для такої ролі, – укинула своє слівце Джойс, дочитавши Гелен листа до того місця. – Досить донкіхотський вчинок, як ти гадаєш?

– Очевидно, це просто поривання, – зауважила Гелен.

– Але ж досить шляхетне, з його боку – окрім того! Хіба ні? – захищалася Джойс.

– Буде видно, коли мине рік, – відказала Гелен напівголосно.

Далі Джойс читала листа про себе. Закінчивши читання, вона нетерпляче жбурнула його на стіл і жадібно допалася до грейпфрута.

– Думаю, що тобі випадає відповісти на нього, Гелен. Єдиний людський, особистий рядок у ньому призначено для тебе. Напиши, що ти сподіваєшся на його добрі стосунки з учителями і відмінні оцінки з усіх предметів, – випалила вона щиро.

Єдиний людський, особистий рядок звучав так: "Будь ласка, передай моє співчуття і вітання місіс Гадсон, з якою, сподіваюся, невдовзі зможу познайомитися".

Гелен більше не говорила нічого. Її думка про Мерріка ґрунтувалася лише на бентежних спогадах Джойс про нього: зіпсутого юнака з розпутними звичками і надміром грошей. Було очевидно, що дівчина палала до нього коханням, яким він не прагнув скористатися. І Гелен раділа з цього. Вона не мала жодного бажання зустрічатися з ним – і страшилася того дня, коли він об’явиться. Вистачало того, що він спричинився до трагедії з її чоловіком… Звісно, це не його вина; але вона сподівалася, що він не примусить її виявляти до нього ласку. Інцидент вичерпано. Вона відчула полегшення.

Лист залишився лежати у стосі ранішньої пошти, поруч з її тарілкою. Пізніше він потрапив у футляр для письма. Вона прочитала його ще раз, у ліжку. Зрештою, її не повинно цікавити, яких успіхів він досягне. Принаймні Джойс вже не має на нього сподівань… Ще про одного сумнівного приятеля хвилюватися не треба.

* * *

Гелен прокинулася, здригнувшись, коли двері її кімнати обережно розчинилися настільки, щоб умістити розпашіле обличчя Джойс.

– Це ти, Джойс?

Двері зачинилися повільно, обережно.

– Вибач, дорогенька… На добраніч! – Приглушений голос промовив з-за дверей.

– Заходи, люба! – покликала Гелен.

Перш ніж двері розчинилися знову, минуло досить часу. Джойс ще раз зайшла, посмикуючись, майже сплячи на ногах, зачудовано потираючи чоло повернутою рукою, що стискала її зім’ятого капелюха; тоді як инша непевно намацувала собі якусь опору. Вона важко оперлася на ноги ліжка, похитуючись від запаморочення.

– Ох, – Боже милий! – крикнула Гелен, заціпенівши і враз звівшись на лікті. – З якого дива? Де ти була?

– В Ґордонсі.

Джойс ледве видобула гортанний звук з міцно зімкнутих щелеп і дурнувато посміхнулася.

Гелен сіла і недовірливо й мовчазно розглядала своєю розпатлану пасербицю, яка дедалі більше бентежилася під її пильним поглядом.

– Що… що, писала листи? – Джойс оглянула безлад на ліжку з жалюгідною спробою невимушености.

Гелен кивнула хутко, і з відчаю міцно приклала обидві руки до чола, однак цей жест Джойс вирішила знехтувати.

– А чи нема там дитятка Боббі, – вона далеко перехилилася над ліжком і з дивовижною точністю зневажливо тицьнула пальцем в листа. – Онде! – Для тебе! – доктор Меррік!

– Але ж ви – Джойс Гадсон – ви п’яні!

– Гелен уступила в капці, схопила кімоно й обійняла рукою опущені плечі дівчини.

– Хто? Я? – захихотіла доброзичливо Джойс. – Я – п’яна? Ти би бач-чила Томмі!

– Дозволь відвести тебе до ліжка, – розбито благала вона. – Ні, сюди! Можеш спати в моїй кімнаті.

Джойс безпорадно намацувала ґудзики однією рукою, поки друга незґрабно витирала чоло капелюшком. Вона відразу ж гепнулася на ліжко, і Гелен стягла з неї сукню і поклала на очі вологий рушник.

– Дякую, люба! – пробурмотіла Джойс між важкими зітханнями. – Багато клопоту… дуже зле… все моя вина… Не звинувачуй Томмі. Томмі – гарний хлопець! Вийд…, вийду заміж за Томмі… Ну… але ти можеш привіт… можеш поздоров… Важко зараз це вимовит… але хіба ти не рада… за мене і Томмі?

– Краще зачекаймо й обговорімо це вранці, люба, – угамовувала її Гелен, перевертаючи рушника і прикладаючи його до розпашілих скронь.

– Ні, сер! – пробелькотіла Джойс, широко махнувши рукою. – Ми поговоримо про це, – вона неоковирно ляснула своєю тонкою, милою ручкою по подушці, – пря’ тепер! – Рушник відсунувся убік, і вона войовниче дивилася припухлими очима. – О

1 ... 26 27 28 ... 91
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прекрасна одержимість», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Прекрасна одержимість"