Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі 📚 - Українською

Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі" автора Сюецінь Цао. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 271 272 273 ... 297
Перейти на сторінку:
яке розтяглося по воді ниточкою. ">[297] в воді під вітром попливла, — відпарирувала Сян’юнь.

— В середині бачу вічка «три та шість», я дев’ять у сумі вже маю[298].

— Обрушилась вниз половина трьох гір у неба блакитного скраю.

— Виходить в кінці так, що човен самотній в ланцюг закувала доба[299], — сказала Юаньян.

— Усюди, усюди лиш хвилі та вітер, усюди, усюди журба, — відповіла їй Баочай і випила вино.

— Я бачу: ліворуч лежать «небеса» якраз над земною межею, — негайно продовжила Юаньян.

— Прекрасний цей день, краєвиди чудесні, та я неспокійна душею, — відповіла Дайюй, яка дочекалася своєї черги.

Баочай повернула голову й з подивом глянула на Дайюй, але та, зайнята думкою, як би її не оштрафували, не помітила цього погляду.

— На кості середній є «ширма з парчі»[300], розшита квітками вона, — мовила знову Юаньян.

— Хуннян вже не скаже про мене — нема за шитим узором вікна[301], — відповіла Дайюй.

— Лишилась кість, де «два і шість»[302], тут вісім — бачать очі! — оголосила Юаньян.

— Хто государя двічі стрів, буть вірним трону хоче, — відповіла Дайюй.

— Всі разом: із кошиком у руках збирати люблю я квітки[303], — мовила Юаньян.

— На костурі старець пустельник несе гортензій духмяних квітки, — відповіла на це Дайюй і осушила келих.

— Ліворуч кість «чотири-п’ять» — на кості дев’ять вічок, — оголосила Юаньян.

— Цвіт персика під зливою рясною, — відповіла Інчунь.

— Штраф, штраф! — закричали всі. — Це не римується й за змістом не годиться.

Інчунь засміялася й надпила ковток вина. Справа в тому, що Фенцзє і Юаньян не терпілося скоріше послухати стару Лю, тому вони попросили Інчунь помилитися. Дійшла черга до пані Ван, але Юаньян пропустила її й звернулася до старої Лю, що сиділа за нею:

— Тепер ти!

— Ми в селі теж граємо в такі ігри, — сказала стара Лю, — але так гладенько в нас не виходить. Гаразд, спробую!

— От і добре, — сказали всі хором. — Головне — не мовчати, інше — неважливо.

— «Велику четвірку»[304] праворуч беру — стоїть один чоловік, — почала Юаньян.

— Напевно, сільський? — запитала стара Лю.

Усі вибухнули реготом.

— Ти вірно помітила, про те й мова, — підбадьорила її матінка Цзя.

— Не смійтеся, — попросила стара Лю, — адже ми, сільські, люди неосвічені, що знаємо, те й говоримо.

— Червоне й зелень — «три-чотири»[305], середина трима, — сповістила Юаньян.

— Горить вогонь, пала вогонь — і гусені нема, — відповіла стара Лю.

— І таке трапляється, говори, не соромся!

— А праворуч «аз-чотири»[306] — глянути приємно, — продовжувала Юаньян.

— Бачу редьку і часник, говорю вам чемно, — відповіла стара Лю.

— Вийшло разом: ось на гілці

1 ... 271 272 273 ... 297
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"