Читати книгу - "Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа"

вона сиділа мовчала, дивилася на мене і браслет. декілька разів хотіла сказати відповідь, але не виходило замовкала. з кожною секундою в мені наче органи відмерали, я готував себе до гіршого, що вона піде як нічого й не було між нами. вона встала і зробила декілька кроків до дверей, я встав та підійшов до неї, ми дивилися один на одного, я старався, щоб не забрати її до себе в обійми..

торкнулася моєї руки в якій був браслет і тихо сказала:

 - я занадто сильно закохана в тебе, щоб знову піти. застебни браслет на моїй руці - вона дивилася на мене з сльозами на очах, я легко посміхнувся і зробив те, що вона сказала. я її притиснув до себе в обіймах

 - ти справді хотіла піти? - я не відпускав її, занадто багато часу я не мав цієї змоги, вона підняла на мене погляд

 - не хотіла, але думала, що так буде краще. але не змогла піти, пробач мені - вона опустила голову, я взяв її обличчя в руки і легко посміхнувся

 - царапка, давай ми забудемо про це? не будемо згадувати, думати і потім весь час вибачатися, всеодно нічого не зміниться. давай краще звільняйся і повернемося додому - я поцілував її в чоло, ми перемістилися на ліжко, вона лежала на мені, я її обіймав. ми мовчали, просто насолоджувалися цим. ми так лежали годину, я трохи зголоднів, глянув на неї

 - царапка, давай сходимо в якесь кафе поїмо - вона піднялася

 - добре, а потім на роботу заїдемо - я кивнув, ми зібралися і пішли до найближчого кафе, просиділи ми там хвилин 20, потім зайшли на роботу до Ніколь, зайшли в її кабінет

 - я піду до містера Джоша, напишу заяву і повернусь зібрати речі. я швидко - вона мене поцілувала і побігла. я оглядав її кабінет, стильний, в білих тонах, стіл, крісло і шафа були чорного кольору, на столі стояло наше з нею фото, я посміхнувся.

минуло хвилин 20, я збирався вийти з її кабінету як вона зайшла з якимось чоловіком, його рука була у неї за спиною, ймовірно на талії, він оглянув мене

 - чому сторонній в кабінеті працівника? - його погляд прищурився на мене

 - а я не сторонній, я хлопець Ніколь - я глянув на неї, а потім знову на нього, його обидві руки занурилися в кишені

 - Ніколь не казала, що у неї є хлопець - він підійшов до мене

 - вона не зобов'язана вам пояснюватися за особисте життя - Ніколь підійшла до мене і взяла за руку

 - містер Джош, я не маю бажання з вами обговорювати те, що не стосується роботи

 - завтра чекаю на роботі - він вийшов з кабінету, я глянув на неї

 - що це означає?

 - мені треба відпрацювати 2 тижні ще, щоб не звільнили за статтею

 - тоді затримаємося тут на 2 тижні

 - давай заїдемо в готель і заберемо твої речі, поживемо цей час у моїй квартирі - я погодився, ми поїхали в готель, забрали речі та здали номер, поїхали до неї. 

ми сіли на диван у вітальній, я глянув на неї

 - мені цей Джош не подобається

 - мені також, занадто багато собі дозволяє - поклала голову мені на плече