Читати книгу - "Лисичка, Тіна Вітовт"

- Тобто...

- Для врівноваження сили чоловіка...

- Для тебе, чи що? - з мене аж нервовий смішок вискочив.

- Так для мене, - ох і любить він себе. - З твоїм приходом моя сила врівноважена...

- А до цього не була?

- Були деякі сюрпризи, - знехотя признався, - але чим більше часу я проводжу з тобою, тим менше не передбачуваних нюансів. І це діє так само і на тебе. Ми один для одного виступаємо якорями.

- Хм... а ти вкурсі, що у вас є фан-клуб в академії, - мене це питання аж розбирало.

- Ти це про мисливиць на холостяків? - навіть не здивувався.

- Угу.

- Знаю, відверто кажучи дістали.

- І чому? - мені чомусь смішно стало, - вони, бідолахи, просто сохнуть за вами.

- Досить насміхатися, - а сам то, вже відверто регоче з моєї полум'яної промови. - Вони прекрасно знають принципи наших шлюбів, але кожного разу одне й теж саме, знаходиться одна неадекватна... Щоб ти зрозуміла, доки не освоїш ази самооборони, про заручини не повідомляти.

- А в нас вже заручини були?

- Мілана, - так дивиться, аж мурашки побігли, - я не просто так тобі це говорю. Одного року... одного разу був скоєний замах на наречену, через переконання, що та стоїть на дорозі воз'єднання.

- Ого... все так серйозно...

- Саме так. Я хочу знати що ти у безпеці, постарайтеся бути разом з Вікою та Лікою, бажано не розділяйтеся на довго, тому що до укладення шлюбу ви перебуваєте під загрозою.

- А що буде після об'явлення заручин?

- Ми одружимося, відразу, в той же день.

Оце він мене ощасливив... А може я не хочу відразу?