Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ангедонія, АнєчкаLB 📚 - Українською

Читати книгу - "Ангедонія, АнєчкаLB"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ангедонія" автора АнєчкаLB. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 34
Перейти на сторінку:

- Твоя особливість не у відсутності механізмів чутливості та болю, а в самому сприйнятті цього.

- Знову не те.

- Дослідження чинників, що впливають на популяцію косуль?

- Іншим разом.

- Тоді що?

- Я називаю тобі факт, а ти відповідаєш на запитання "Навіщо?".

- А чому саме "Навіщо?".

- Усе робиться для чогось. Чи не так? Не хочеться думати, що все відбувається безглуздо.

- Я не можу знати відповіді на всі запитання. До того ж, все таке мінливе.

- Змінюються ціни, пісні, пріоритети і цифри в календарі. Початкові мотиви, причини і цілі змінюватися не можуть. Якщо щось зробили - чітко уявляли собі, навіщо. Так? Просто відповідай, як вважаєш правильним. Ну ж бо. Найпростіше. Тут ростуть дерева.

- Задля того, щоб ми могли дихати і жити, - це перше, що спало на думку як відповідь. Факультет біології все-таки.

- Егоїстично, але цілком правдоподібно. День змінюється ніччю.

- Щоб життєдіяльність була не суцільним безперервним потоком слів, а зрозумілим текстом зі знаками пунктуації.

- Логічно для одержимого книгомана. У хлопців - пластмасові слова, у дівчат - намальована зовнішність.

- Щоб подібне притягувало подібне. Нехай вони співіснують разом і не заважають спокійно жити глибшим людям.

Туман усе більше приховує видимість. Коридор за коридором.

- Одна людина перетнулася з іншою, - продовжував супутник свій допит.

- Щоб саме в цей певний момент ця зустріч комусь щось дала. Значить, це має велике значення для когось із них.

- Ти фантазер, - усміхнувся однокурсник. - Не боїшся йти далі?

- Я вже була в цьому лабіринті.

- Я про запитання.

- Відповідь така сама. Я вже не вперше з тобою розмовляю.

- Хочеш сказати, що добре мене знаєш?

- Я тебе взагалі не знаю. "Лабіринт" - влучне слово. Але мені не страшно.

- А даремно.

- Я не вважаю, що ти створюєш для мене якусь загрозу або небезпеку.

- Я створюю для тебе апатію. Навіщо ти приїхала?

Біла пара вже повністю приховала їх один від одного. Тільки голоси.

- Знову "Навіщо"! Просто прийми як факт і не шукай пояснень. Не до всього потрібно прикріплювати пояснювальні записки. Це стосується і твоєї особливості. Знайди в цьому позитивні сторони і сприймай як подарунок: приємно, несподівано, з вдячністю і з гарним настроєм. Ліам?

Де він? Пола провела руками навколо себе, але його не було поруч. Доторкнулася до декорацій, підійшла впритул до глухого кута.

- Ліам!

Тримаючись рукою за одну зі стін, поспішила в напрямку виходу.

 

- Якого кольору твій настрій сьогодні?

Суботнього ранку в прекрасному настрої зателефонував Рей. Він точно на якихось батарейках. А Пола зовсім не спала. І подумки буквально висушила себе за цю ніч. Що хотів сказати їй однокурсник, кинувши в лабіринті?

- Прозоре.

- Це цікаво. Можу запропонувати пікнік на озері.

- Ні.

- Повітряна прогулянка. Параплан?

- Теж не те.

- Дивний величезний акваріум.

- Не люблю мокнути.

- Подумай. Місце цікаве. Величезний. Глибокий. З живими яскравими рибками, водоростями, коралами, печерками й рештками затонулих кораблів. Море в гігантській склянці. Любиш дайвінг?

- Точно не сьогодні.

- Кафе міс Паркер. Там скляні стіни і чай. Усе прозоре.

- Тепліше. Я дуже вередлива?

- З тобою не нудно. Я зайду за годину. І посміхайся. Одна посмішка на день - це твій мінімум.

Зустріч, як зазвичай буває з Реєм, пішла на користь настрою Поли. Він веселий. Він відкритий. Він закоханий.

Зараз у кафе. Потім у парку. А потім в акваторії. Він радий кожному побаченню. Щоразу - це маленьке свято на двох. Мабуть, це те, що їй потрібно. Це той, хто їй потрібен. Але це не той, кого вона хоче.

Повідомлення.

- Щось важливе? - поцікавився Рей.

- Зараз дізнаємося.

Дівчина знайшла в кишені телефон і побачила "Улюблений однокурсник".

"Парі. Борг. Практична. За десять хвилин у Сквері сотні букетів".

- Це він? - запитав співрозмовник.

Пола збиралася підвестися з м'якої трави, на якій вони так комфортно сиділи.

- Не йди.

- Але ти не розумієш... Я повинна...

- Будь ласка, не йди до нього, - Рей тримав Полу за руку.

1 ... 27 28 29 ... 34
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ангедонія, АнєчкаLB», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ангедонія, АнєчкаLB"