Читати книгу - "До зустрічі на Гаваях , Ada Pa"

— Потримай це для мене, будь ласка. — Сказала вона вже майже запихаючи його мені в руки. — В номері не було часу перевдягтись, намагалася якнайшвидше втекти, допоки не подумали, що я стинаюсь без діла і весь мій відпочинок не накрився мідним тазом.

Я протягнула руки беручи тканину і закриваючи нею подругу. Спочатку вона скинула майку тягнучись за верхом купальника до сумки, тож мені довелося разом з нею присідати не полишаючи своєї роботи. Вона швидко встала просовуючи голову в місце для шиї, і намагаючись зав’язувати шнурки на спині.

— Величезне дякую, далі я сама. — Сказала вона забираючи рушник з моїх долонь і обмотуючи його навколо талії. Через декілька хвилин, вона вже була повністю перевдягнута в свій купальник кольору морської хвилі.

— До речі, не виглядай такою здивованою. Це лиш частинка з того, що я не соромлюсь робити. — Звернулась вона до мене.

— Я й не сумніваюся з твоєю впевненістю. Мені хоча б частину її.

— Тільки не надумай собі чогось безсоромного, я можна сказати як той чистий листочок, але з впевненістю. До речі в цьому немає нічого складного, можу тебе навчити.

— Справді? — Щасливо запитала я. Можливо в мене ще є надія здобути частинку такого, і всі ті роки що я витратила на перегляд мотиваційних відео на ютубі не будуть втрачені даремно.

— Звісно. — З легкістю сказала вона. — Знаєш яке основне правило впевненості? — Запитала вона дивлячись мені прямо в очі. — Робити доки не почнеш думати про наслідки. — В цей момент я відчула, як всі мої надії потроху розвалюються.

— Ну а що ти хотіла? Це достатньо легко, можливо не відразу, але з часом звикаєш. — Вона зробила коротку паузу. — От наприклад як у відносинах. Тобі варто дати шанс чоловіку, допоки не почнеш перебирати всі за і проти в себе в голові.

— І до чого ти згадала саме цей випадок? — Запитально підняла брови я.

— Ти думаєш я не бачу, як ти дивишся коли Стів поряд. Ти можеш скільки хочеш говорити мені про вашу спільну ненависть, але я бачу що тут суцільна пожежа коли ви поряд.

— Не потрібно вигадувати. — Сказала я швидко набуваючи невдоволеного погляду.

— Не хочеш мені розповісти причину такої поведінки? Можливо дитяча травма? І знай що я абсолютно не жартую так я вивчала психологію в університеті, звісно допоки мене не виключили за погану успішність і за купу пропусків також. — Сказала вона роблячи вдумливий вигляд. — Але за ті два роки, що я все таки провела там, я вивчила достатньо бази для надання першої психологічної допомоги моїй подрузі.

— І я це тільки дізнаюсь від тебе, що ти виявляється була бешкетницею в універі? Не можу повірити, чомусь з першого погляду ти здалася мені доброю дівчинкою, що приїхала заробити кошти на допомогу сім’ї.

— Гаразд, сприйму це як комплімент. Але насправді я приїжджаю сюди щоб розважитись і звісно заробити трохи грошей, так як зайвими вони не будуть. До речі що стосовно тебе? Хто ти за професією? — Вона піднялася на лікті дивлячись на мене.

— Я редактор. Завжди мріяла написати щось власне, але поки більшість часу тільки допомагаю іншим покращити створений матеріал.

— Знаєш в тебе ще все попереду. От я наприклад мрію мати власну компанію з виготовлення мотоциклів. Найшвидших в світі, щоб просто після тяжкого робочого дня, могти сісти на один з них і просто даючи газу вибити всі думки з голови, очищуючи внутрішній простір.

— Тепер здається, що твоя мрія виглядає більш конкретною.

— Це все приходить з часом. Мені вже майже тридцять, тому можу давати поради молоді.

— Я на рік менше тебе, тому не можна називати мене молодою, а себе наче вже в пенсійному віці.

— О, добре, я зрозуміла. Тоді я називатиму тебе також старою дівою. — Я легко штурхнула її плечем.

— Ей, я мала на увазі, що ми вдвох ще ті молоді красуні.

— Ну тобі точно не варто в цьому сумніватися, так як всетаки ти закохала в себе такого красеня як Стів. В той час як я перебуваючи тут кожне літо, закохала в себе хіба що краба, що минулих вихідних так міцно вчепився мені в ногу, я вже думала до доведеться його відривати зі шкірою, допоки того просто не змило водою. І мораль в цій ситуації, що навіть він мене покинув, а я вже планувала як назвемо нашим майбутніх дітей. — Ми разом розсміялися.

— То що в тебе немає жодного плану як це виправити?

— Ти маєш на увазі відправитись на пошуки краба? — Запитала вона з повною серйозністю.

— Ні, я маю на увазі знайти чоловіка своєї мрії допоки ти тут.

— З однією умовою?

— Якою це?

— Ти також даси шанс чоловікам навколо тебе.

— І що я по твоєму маю для цього робити?

— По- перше постаратися хоча б весь час не відганяти їх від себе, суцільним ігноруванням і абсолютною не зацікавленістю.

— Нажаль нічого не можу обіцяти.

— Як тобі ідея піти завтра ввечері до нічного клубу і хоча б спробувати познайомитися з чоловіком. — Я вже хотіла їй заперечити. — Тільки все не так просто, я виберу того з ким познайомишся ти і так навпаки, ти обереш того з ким проведу вечір я.