Читати книгу - "Блогерка для бандита, Джулія Рейвен"

Я не розуміла рівним чином нічого. Намагалася тихіше дихати і не привертати зайвої уваги. Чим вони таким займаються? Який товар? Хочеться вірити, що це не наркотики або, не дай Боже, дівчата для продажу.

Господи, Дімо, в кого ти перетворився? Що з тобою стало за ці роки?

— Так, Мішо, відведи її в спальню нагорі, — суворо наказав колишній, навіть не глянувши на мене, — і слідкуй, щоб вона не втекла. З неї, ідіотки, стане. А я поїду на склади, подивлюся, що там і як.

Діма дістав з кишені джинсів мобільний і посилено щось там почав шукати.

— Зрозумів, — жартівливо козирнувши, Міша попрямував до мене. — Ходімо, красуне, покажу твою опочивальню.

Хлопець зробив спробу взяти мене за лікоть, але я вчасно відсахнулася.

— Я сама, — поспішно пробурмотіла, аби опинитися куди подалі від Діми.

Міша демонстративно закотив очі і кивнув головою у бік коридору. Мені нічого не лишалося, як слухняно закрокувати до виходу.

— Відпочинь гарненько, сили тобі знадобляться, — прилетіло мені в спину від Діми, — ми ще не закінчили нашу розмову.