Читати книгу - "Українські традиції"

Величко С. Летопись. Т. 2. С. 560, 471.

Там же. Т. 2. С. 31, 338, 379, 468, 469, 542, 552, 558; Феодосий. Самарский Пустынно-Николаевский монастырь. С. 101.

Зимові квартири (перекруч.).

Эварницкий Д. Вольности. С. 314—317.

Скальковский А. История. Т. 1. С. 286.

Мышецкий С. История. С. 46; Скальковский А. История. Т. 1. С. 145.

Скальковский А. История. Т. 1. С. 146.

Киевская Старина. 1891, сентябрь. Т. 34. С. 491.

Феодосий. Исторический обзор. С. 30.

Йдеться про селянство, яке проживало на Запоріжжі, так званих «підданих Війська Запорізького».

Феодосий. Исторический обзор. С. 30, 57.

Феодосий. Материалы. Т. 1. С. 385.

Фелицын Е. Исторические документи запорожского сичевого архива.

Эварницкий Д. Сборник материалов. № 101. С. 209.

Мышецкий С. История. С. 46, 47.

Надхин Г. Церковные памятники Запорожья. С. 17.

Эварницкий Д. Сборник материалов. С. 78.

Феодосий. Самарский Пустынно-Николаевский монастырь. С. 104.

Фелицын Е. Исторические документи запорожского сичевого архива.

Карловицький договір (26.1.1699) закінчив війну між Туреччиною з одного боку, Польщею, Цісарем, Московщиною і Венецією з другого. Польша дістала знову Поділля й Правобережжя, яке втратила давніше. В 1712 р. на Правобережжі, над котрим зверхність належала нібито Польщі, стояли московські війська, союзники Августа. Орлик на підставі свого договору з Туреччиною жадав для себе Правобережжя і тому Москва вказувала європейським дипломатам, що Орликові домагання нарушують Карловицький трактат і, значить, зачіпають також інтереси Цісаря і Венеції, словом, загрожують рівновазі Европи. Проти цього аргументу й виступає «Вивід прав».