Читати книгу - "Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко"

Листи поки направляй на адресу тітки… – Йдеться про Юлію Йосипівну Новикову – дружину рідного дядька В. О. Маслюченко, в якої вона жила деякий час у Харкові на Холодній горі по вул. Пермській, 13 після арешту Остапа Вишні.

Вол[одимир] Петрович – В. П. Воробйов (1876–1937) – український радянський анатом, з яким приятелював Остап Вишня.

…мені і ще багато кому треба поїхати з Харкова… – Йдеться про виселення родин репресованих із тодішньої столиці України.

«… с белых яблонь дым». – Слова із вірша С. Єсеніна «Не жалею, не зову, не плачу…».

Катя, Вася, Маруся – сестри і брат Остапа Вишні.

Земля Франца Йосифа – архіпелаг у Баренцовому морі.

Як твоя робота над упорядкуванням архіву… – По дорозі на заслання Остап Вишня затримався, на перевалочному пункті, тому що навігація по Вичегді не розпочалася, а тракт розкис і не був придатний для проїзду. Земляки-українці, які були там, дали письменникові легшу роботу, про яку, очевидно, він завуальовано повідомив дружину. Але оскільки ті листи Остапа Вишні не збереглися, точно судити про характер тієї роботи не можна.

Я ходила на вокзал проводжати тебе, але ти вже виїхав. – В. О. Маслюченко не знала, яким поїздом повезуть Остапа Вишню на заслання. Про цей факт вона залишила таке свідчення: «Вдень за порадою жінок я дала передачу в пересильну тюрму. Відповідь одержала, що такого немає. Не вірячи, просиділа день аж до пізнього вечора під тюрмою, дочекалася, коли вивели етап, оточений конвоєм і собаками, але один з конвоїрів сказав, що Вишні тут немає. Все ж пробралася на перон, де йшла погрузка арештованих у товарні вагони і гукала: «Остап Вишня є серед вас?» На це їй з вагона хтось крикнув, що його відправили.

Остапа Вишню вивезли спецетапом – у супроводі трьох конвоїрів аж до самого Котласа».

23 квітня 1934 р. Лист В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

На конверті є помітка рукою Остапа Вишні: «№ 2. 29.IV.34. Котлас».

Получила твоих две открытки и письмо от 10/IV, а открытки от 13/IV и 16. IV. – Ця кореспонденція Остапа Вишні не збереглася, як не збереглося все його листування до 17 вересня 1935 р.

Буду у т. Горького… – У пізніших листах В. О. Маслюченко розповідала про свою поїздку до Москви і про візит до М. Горького, якого не застала вдома.

…если бы ты тоже написал т. Горькому письмо… – Відомостей про існування листа Остапа Вишні до М. Горького немає.

25 квітня 1934 р. Телеграма В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

На телеграмі є помітка рукою Остапа Вишні: «№ 2. 26. IV. 34. Кот[лас]».

25 квітня 1934 р. В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

Цю записку написано на звороті талона до посилки, відправленої з Харкова 25 квітня 1934 р. від імені Ю. Й. Новикової. На талоні є помітка рукою Остапа Вишні: «Одержав 4.V.934. Котлас».

26 квітня 1934 р. Лист В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

На конверті є помітка рукою Остапа Вишні: «4.V.34. Котлас».

Вайгач – острів між Карським і Баренцовим морями (на території Архангельської області).

Пєшкова Катерина Павлівна (1876–1965) – дружина М. Горького, яка була тоді головою Комітету Червоного Хреста і допомагала політв’язням. Згодом В. О. Маслюченко одержала повідомлення із Комітету Червоного Хреста з відмовою в її проханні.

Напишу письмо тов. Сталину… – Не виключена можливість, що В. О. Маслюченко зверталася і до Й. Сталіна, оскільки вона зверталася тоді в різні інстанції і до багатьох державних і партійних діячів з проханням про перегляд справи Остапа Вишні.

Ухтопечлагерь – один із таборів Головного управління таборів (Гулагу).

ГПУ (ДПУ) – Державне політичне управління (пізніше НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР), якому тоді підпорядковувалися концентраційні табори для ув’язнених.

Напишу письмо т. Сталину и т. Кагановичу. – У родинному архіві Остапа Вишні збереглася копія її заяви від 16 серпня 1934 р. без зазначення адресата. Можливо, її було адресовано Л. М. Кагановичу.

Проскуряков – слідчий харківського ОДПУ, у розпорядження якого передали Остапа Вишню після закінчення його справи, яку вів слідчий Бордон, до того часу, поки його направлять на заслання.

Анна Дмитриевна и Мак. – Йдеться про першу дружину О. А. Слісаренка і їхнього сина Марка.

Баба – бабуся В. П. Губенка, Марія Адольфівна Смірнова, мати першої дружини Остапа Вишні.

Остальные еще в Харькове… – Йдеться, очевидно, про заарештованих письменників, які на той час перебували ще у в’язниці ДПУ.

27 квітня 1934 р. Лист В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

Лист адресовано в м. Котлас, але, як свідчить напис на конверті рукою невідомої особи («Выбыл этап Чибью»), Остап Вишня одержав його в Чиб’ю.

Мені не можна жити на Україні, Білорусії, Московській та Ленінградській окрузі. – Йдеться про висилку В. О. Маслюченко за межі названих регіонів як дружини «ворога народу».

Вишинський Андрій Януарович (1883–1954) – радянський юрист і дипломат, в теоретичних працях якого і практичних діях як Прокурора СРСР висувалися і впроваджувалися у життя злочинні положення і вчинки в справах незаконних репресій щодо радянських людей.

Цяцька – собака В. О. Маслюченко породи дог.

«Слово» – кооперативний будинок письменників у Харкові, у будівництві якого Остап Вишня брав найактивнішу участь (був головою кооперативу).

Бєлгород – місто на річці Сіверський Донець, обласний центр Російської Федерації.

Куп’янськ – місто в Харківській області.

28 квітня 1934 р. В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

Лист адресований у м. Котлас на перевалочний пункт Ухтопечорського табору ОДПУ, і був одержаний, як свідчить напис на конверті рукою Остапа Вишні «4.V.34. Котлас».

28 квітня 1934 р. В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

Цю записку написано на звороті поштового талона на посилку від імені Ю. Й. Новикової, про одержання якої є така помітка рукою Остапа Вишні: «Одержав 5/V 34. Котлас».

29 квітня 1934 р. Лист В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

Лист, написаний 29 квітня, як свідчить штемпель на конверті, був відправлений із Харкова лише 4 травня і адресований в м. Котлас на пересильний пункт Ухтопечорського концтабору ОДПУ. На конверті є помітка червоним олівцем: «Выбыл Чибью Котлас». Рукою Остапа Вишні є помітка чорним олівцем: «Одерж.9.VІІ.34», хоча лист у Чиб’ю, як свідчить штемпель на конверті, був 16 травня 1934 р.

Городськой Яків Зіновійович (1898–1966) – російський радянський поет. Відомостей про проживання Я. З. Городського у квартирі Остапа Вишні немає.

Постишев Павло Петрович (1887–1939) – радянський партійний і державний діяч; у 1933–1937 рр. – секретар ЦК КП/б/У. Остапу Вишні слідчим Бордоном безпідставно інкримінувалася підготовка вбивства П. П. Постишева.

Рушницю свою я не повернула… – Під час арешту Остапа Вишні незаконно було конфісковано мисливську рушницю, що належала В. О. Маслюченко.

Рояль дала на прокат Колі Баж[ану]. – Йдеться про М. П. Бажана.

«…на севере диком растет одиноко на голой вершине сосна…» – рядки із вірша М. Лєрмонтова (1814–1841).

30 квітня 1934. Телеграма В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

На телеграмі є така помітка чорнилом рукою Остапа Вишні: «30.ІV.34. Котлас».

5 травня 1934 р. Лист В. О. Маслюченко до Остапа Вишні.

На конверті є така помітка рукою Остапа