Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей" автора Діна Ареєва. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 111
Перейти на сторінку:

Топольський дражнив сина, а сам кидав цікаві погляди то на нього, то на Машку, що втиснулася в сидіння. Які ж стосунки їх пов'язують? Зустрічаються? Не схоже. Що тоді вона робила в них у будинку? Уроки? Смішно. Навіть для такого древнього мамонта як Топольський.

Андрій уже й забув, коли був у цьому районі міста. Дивно, викладачі англійської мови добре заробляють. Вона що, квартиру не може змінити, ця Машина мама?

Припаркувався біля під'їзду, розблокував двері. Маша жваво вибралася з машини, але Андрій уже стояв біля задніх дверцят. Міцно взяв за лікоть і повів у під'їзд. Нікіта йшов поруч, не перестаючи супитися.

— Удома хтось є? — запитав Андрій дівчинку.

— Мама має вже повернутися з роботи.

Маша відчинила двері своїм ключем. 

— Мишка, ти де була? І слухавку не береш, я вже почала хвилюватися, — у передпокій вийшла молода жінка.

Дівчинка кинулася до матері. Топольський протиснувся слідом, підняв очі й обімлів. Так ось у кого пішла така Машка. Він очей відвести не міг. Що ж Марія не попередила, що її мама справжня красуня?

Отже, Дар’я. Усередині ворухнулося неясне, неясне відчуття. Андрій спробував визначити, звідки воно і що означає, але відчуття вже зникло. Пішло, як вода в пісок. 

— Ми з вами ніде раніше не зустрічалися? — само собою вирвалося, і Дар’я здригнулася.

Зовсім як її донька нещодавно. Нічого не відповіла, похитала головою і відвернулася.

Андрій мовчки розглядав Дар’ю. Ясно тепер, у кого Марія така тендітна. Вони як дві тростинки з Дар’єю. Та обіймала доньку, що тиснулася до неї, а Андрій таємно милувався витонченими кистями і довгими пальцями господині домівки. 

Це була ще одна його слабкість. У жінках йому подобалося все витончене. 

— Здрастуй, Нікіто. Що ти тут робиш? — запитала Дар’я, і Андрій згадав, навіщо вони приїхали.

— Добрий вечір, Дар’є, — не дав він відкрити рота синові. — Я батько Нікіти, Андрій Топольський. Мій син хоче вибачитися перед вашою донькою. І я теж.

Якщо вам подобається історія, натискайте зірочку в шапці книги, мені буде дуже приємно) І не забувайте додавати книгу до вашої бібліотеки, щоб не загубити і мати змогу читати подальші розділи

1 ... 28 29 30 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"