Читати книгу - "Роза для Клелії, Еллі Гарус"

За агресією зазвичай стоїть якийсь невимовний біль. Коли б не заняття скрипкою, то сталося б вбивство, хто у ролі жертви – не важливо, головне, що Клелія вчасно приборкала жагу помсти й завчасно не скоїла дурниць. Дуже просто стати людожером, якщо не рефлексувати та втратити самоконтроль. Вона була слухняною, потім показувала зуби, однак терпіла зухвальства роками до свого повноліття, але не мирилася з ними. Якщо майбутнє раптом залежить від того, наскільки ти зручний оточенню, то це дорога до пекла.

Останньою краплею стало отруєння затьмареного коханням Макліна, дядько Стефано запропонував їй дієвий спосіб, щоб позбавитися від впливу Абеля без загрози власному життю. Якби вона тоді знала, що дядько теж має зуб на Абеля й довгий час збирає інформацію до його причетності в одній справі, у яку Стефано її поки що не посвячував. У нього малися особисті причини ненавидіти брата який загубив його долю та щастя. Втрачати їй було нічого, Клелія не роздумуючи дала добро. Вона вирішила, що ліпше діяти, і нехай без гарантій, адже невідомо, як вийде та чи вийде взагалі. Але це краще, ніж продовжувати терпіти.

Від того часу клубок подій почав розкручуватися.