Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Тільки разом 📚 - Українською

Читати книгу - "Тільки разом"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тільки разом" автора Анастасія Шевердіна. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 28 29 30 ... 50
Перейти на сторінку:
все ж таки, якщо не прийде?

— Я буду знати, що з нею щось трапилося.

— І що, усі янголи-охоронці такі віддані? — недовірливо посміхнувся мсьє Деказ.

— На жаль, ні! — відповіла, спохмурнівши, Кет.

— Не всі. Як і друзі. Тільки справжні.

— А хіба друзі та янголи-охоронці за визначенням можуть бути несправжніми та невідданими?

— Скільки завгодно! — сердито кинула дівчина. — Не кожен вміє любити!

— Прикра недосконалість термінології, — розвів руками Андре.

— Ви потребуєте друзів?

— Ні.

— Зовсім? Особисто в мене є кілька друзів, але я не відмовився б від нових знайомств із цікавими порядними людьми…

— Зле. А дружина у вас є?

— Андре, не смій! — схопилася на ноги Кет.

Хлопець проігнорував попередження.

— Так!

— Але ви все одно не відмовитеся від нових знайомств із цікавими порядними жінками? — із непробивним обличчям запитав хлопець.

— Не наривайся! — застогнала дівчина, демонструючи Андре кулак.

— Що ви собі дозволяєте, юначе?! — почервонів мсьє Деказ. — Це зовсім інше!

— Не бачу жодної різниці! — насупився Андре. — Якщо когось насправді любиш, цієї любові тобі буде досить!

— Заради Бога, що за вигадки?! — скрикнув психолог. — Що ви взагалі можете знати про друзів?! У вас же немає…

— Кет! — не дав мсьє Деказу закінчити фразу хлопець.

— Вона нереальна!

— Якби вона була нереальною, я вже разів із двадцять був би мертвим, — спокійно зауважив Андре. — Вона рятувала мене від грабіжників, від безглуздої смерті внаслідок побутових нещасних випадків, автокатастрофи…

Обличчя мсьє Деказа стало брунатним, очі шалено блищали, губи пересохли.

— Хіба таким нервовим людям можна працювати психологами? — тихенько, ніби боячись, що чоловік почує, запитала Кет і стала між мсьє й Андре, прагнучи захистити друга від можливого нападу.

— Усе нормально, зараз заспокоїться! — відмахнувся Андре.

Чоловік заплющив очі, подумки рахуючи до десяти. Глибоко вдихнув, поглянув на нахабне бліде обличчя клієнта, повторюючи про себе: «Дитина, дитина, хвора дитина, хвора, чорти б його вхопили, дитина!»

— Ну, добре, але чи не замало вам одного друга? — нарешті спромігся заговорити мсьє Деказ.

— Ні. Одного справжнього друга більш, ніж досить, для щастя.

— Як на людину, яка має одного-єдиного нематеріального друга, ви дуже добре знаєтеся на дружбі, Андре! — не втримався від іронії психолог.

— Як на людину, яка має кілька матеріальних друзів, ви дуже погано знаєтеся на дружбі, мсьє Деказ! — криво посміхнувся хлопець.

— Андре! — знову скрикнула Кет, але в її очах хлопець читав згоду з його словами.

— Ви розумний, ви дуже розумний як для свого віку, Андре! — просичав крізь зуби психолог. — Невже ви не розумієте, що мати явних друзів — серйозна проблема?!

— Хоча ви й не дуже розумний для свого віку, мсьє, але ви маєте розуміти, що уявні друзі — перш за все ваша проблема! — категорично мовив Андре.

— Знайдіть реальних друзів до понеділка — і я повірю, що ви чогось варті! — закричав мсьє Деказ, зриваючись із крісла.

— Скільки? — спокійно запитав Андре.

— Скільки?! — істерично засміявся психолог. — Та хоча б одного — із вас же досить, я так розумію?!

— Добре, — кивнув Андре.

— А тепер — пішов геть! — вказав пальцем на двері мсьє Деказ.

— На все добре! — кинув через плече Андре, прямуючи до виходу. — Може, ти ще й сьогодні скажеш йому «дякую»? — запитав хлопець у пригніченої подруги.

— Знаєш, із нього на сьогодні досить! — сумно сказала Кет, дивлячись, як знесилений психолог падає в крісло, закриваючи долонями обличчя.


Андре лавіював між туристами, стискаючи під пахвою тубус.

— Знаєш, до такого міг додуматися тільки ти! — зітхнула Кет, поспішаючи за хлопцем.

Андре посміхнувся.

— Знаю!

— Це дивно. Дуже дивно! — не вгавала дівчина. — Так не роблять!

— Це логічно й раціонально. Хоча так і не роблять, проте мали б робити!

Андре зупинився просто під Ейфелевою вежею поряд із групою англійських студентів, витяг із тубусу великий аркуш і розгорнув його.

Аркуш був розділений на сім рівних колонок із написаним від руки текстом:

«Шукаю друга! Про себе: 15 років, француз, лінгвіст. Позитивні риси: високий інтелект, правдивість, практичність, наполегливість, значна працездатність. Негативні риси: невитриманість, нездатність піти на компроміс, надлишкова критичність. Бажані критерії для друга: вік, стать, національність, соціальний статус — не важливо. Обов’язково: ерудованість, вихованість, терплячість. Фізичні вади значення не мають».

— Так, добре, — поглянула на плакат Кет. — Французька, англійська, іспанська, російська, китайська мова. А це які? — вказала дівчина на два останніх стовпчики.

— Арабська й хінді. Кількість носіїв кожної з цих мов перевищує сто мільйонів осіб. Шкода, не вистачило місця на німецькомовний варіант оголошення — літери були б занадто дрібними. А загалом, наскільки простіше було б спілкуватися, якби люди з усього

1 ... 28 29 30 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тільки разом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тільки разом"