Читати книгу - "Леді для герцога, Неталі МакКензі (Netaly McKenzie)"

        - Мілорд, я переконана, що міс Дорсет просто невдало пожартувала. - невинно заявила Джейн пильно вдивляючись в обличчя подруги намагаючись дати їй зрозуміти свою точку зору. І тут же повернувши голову до герцога — продовжила. - Сподіваюсь, такий жарт не образить Вас, мілорд? 

        - Що Ви, міс Грейсон, жодних образ. Але погодьтесь, що я, як істинний джентльмен, не можу ігнорувати прохання леді. До того ж жартувати з такою чарівною леді мені не надто імпонує. — Він простяг руку та поклонився. - Дозвольте запросити Вас на танець? 

       Джейн не залишалось нічого іншого, як погодитись. Злегка присівши в реверансі вона подала руку герцогу. Щойно його рука торкнулась її долоні — як по її тілу пройшов вже знайомий трепет. Ледь посміхнувшись вона стримала глибокий видих, який рвався з грудей.  

       І тут Сара почала грати мелодію. Перші акорди змусили Джейн внутрішньо стрепенутись. Вона грала вальс. Джейн доводилось танцювати його раніше і вона досконало знала усі кроки та фігури. Однак герцог був надто близько зараз. Так близько, що вона відчувала запах його парфуму. Одного разу вона вже була так близько до нього. І тоді все закінчилось поцілунком. Але тоді вони були біля ставу лише удвох. Зараз з ними була її подруга, і на думку герцога — його майбутня дружина. Вони мали дотримуватися пристойностей. Хоча, Бог свідок, їй відчайдушно хотілось знову відчути його поцілунок на своїх вустах.  

       “Це схоже на тортуру — бути так близько і не мати змоги знову відчути поцілунок”. Герцог старався тримати себе в руках. Однак ця фраза крутилась в його голові з того моменту, як Сара опинилась практично в його обіймах. Хоча вальс був прийнятим суспільством та все ж він був дещо інтимним. Виконуючи його партнери були набагато ближче один до одного, ніж в усіх інших танцях. Було чудово танцювати вальс з тією, кого вже за кілька годин можна було роздягнути та пестити. Але зараз він не міг втамувати жагу свого тіла. Та хоч як він боровся, та все ж не міг не відчувати легких дотиків випуклостей її тіла під час рухів танцю. Стиснувши зуби герцог спробував зосередитися на її обличчі, а не на тілі. Та варто було глянути на її вуста, як він відчував їх смак та бажання знову поцілувати їх. Різко піднявши очі він стикнувся з її поглядом. Попри голос розуму, він не міг відвести свій погляд. В цей момент йому здалося, що він тоне в їх синяві. І чим довше він вдивлявся в них, тим більше тонув в них. 

         Раптом герцог зауважив, що музика стихла, і вони вже не танцюють, а просто стоять посеред зали дивлячись одне на одного. 

        - Прошу пробачення, але гадаю, що мені вже час. - пробурмотів він і вклонившись поспішив геть.