Читати книгу - "Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Картинки одна за одною спалахували в моїй уяві й від цього моє серце стискалось. Прокляття! Цей монстр...
— Я вб’ю його! — Мої очі заполонила пелена з темряви. Мої м’язи напружились під тонкою футболкою. Я стиснув руки й зуби. Чорт! — Цей покидьок заплатить за все!
Я не міг змиритись з тим, що цей кусок лайна досі має змогу спокійно ходити по світі. Він не заслужив на життя! Він має померти в страшних муках за те, що заставив пережити її. Я старався оберігати Мію від всього, але не зміг...
Тепер все стало на свої місця. Я зрозумів дивну поведінку Мії. Вона боялась не лише мене, але й кожного чоловіка. Вона боялась, що їй знову зроблять боляче. Мія була закохана в нього. Як можна бути таким монстром, щоб скривдити дівчину, яка любить тебе?
Прокляття! Прокляття! Прокляття!
— Будь ласка, не треба. — Мія подивилась на мене благаючи поглядом.
— Тільки не кажи, що ти шкодуєш цього покидька.
Вона заперечно похитала на мої слова і підійшла ближче.
— Він заслужив на смерть, але ти не заслужив на те, щоб опинитись за ґратами.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зіграємо в сім'ю, сестричко?, Соломія Даймонд», після закриття браузера.
