Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
з вільним вітром – у поля! Але господар Не дозволя: Бо мати на поденній полють — Зо мною на харчах… …А попинята очи колють — – Старча, старча! Дивись, коліна драні. А бриль носив мабуть ще дід. – Ну, подождіть ви, куцоштані, Дійду я літ! Я позбираю – до галузки — Дитячі болі й збережу. І вже напевне вам мотузку З них золоту зв’яжу! Забуті тіні
І Вони сиділи на криниці. Над ними в синій глибині Далекі зорі-зоряниці Плели мережева ясні. За ними верби щось шептали. Травневі гості – солов’ї Дзвінкими співами лякали Солодкий сон старих гаїв. Вона ласкава, мов тополя, Струнка, мов тростка з-над ставка, Схиляла в тузі біле чоло До молодого юнака. А він – спокійний, темнозорий Дивився в поле мовчазне, Де через доли, через гори Лилось, немов криваве море, Пожежі марево страшне. II Вона: Вночі в далекому байраці Зловісно пугають сичі, Не йди, мій соколе, до праці На варту ратницьку вночі. Бо за могилою глухою, Де причаївсь байрак густий, Тебе зрадливою рукою Заколе ворог навісний. Кому ж ти скажеш наостанці Своє розпачливе «прости»? Хто розповість твоїй коханці, Де труп скривавлений знайти? Не йди, мій голубе коханий, Бо чи ж знайду в степу твій слід? Хіба не краще до світання Під соловейкове сюрчання Отут забути цілий світ?
І Вони сиділи на криниці. Над ними в синій глибині Далекі зорі-зоряниці Плели мережева ясні. За ними верби щось шептали. Травневі гості – солов’ї Дзвінкими співами лякали Солодкий сон старих гаїв. Вона ласкава, мов тополя, Струнка, мов тростка з-над ставка, Схиляла в тузі біле чоло До молодого юнака. А він – спокійний, темнозорий Дивився в поле мовчазне, Де через доли, через гори Лилось, немов криваве море, Пожежі марево страшне. II Вона: Вночі в далекому байраці Зловісно пугають сичі, Не йди, мій соколе, до праці На варту ратницьку вночі. Бо за могилою глухою, Де причаївсь байрак густий, Тебе зрадливою рукою Заколе ворог навісний. Кому ж ти скажеш наостанці Своє розпачливе «прости»? Хто розповість твоїй коханці, Де труп скривавлений знайти? Не йди, мій голубе коханий, Бо чи ж знайду в степу твій слід? Хіба не краще до світання Під соловейкове сюрчання Отут забути цілий світ?
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"