Читати книгу - "Біблія"

32 Так приказ Естерин ствердив се оповіданнє про Пурім, і його записано в книгу.

Естер 10

1 Потім накинув царь Артаксеркс податок на землю і на острови морські.

2 А всї дїла його сили й його могучостї й дрібне оповіданнє про звеличеннє Мардохея, яким його царь пошанував, записані в книзї денних записів царів Мидийських та Перських,

3 Так само й те, що Мардохей, Юдей був другим по цареві Артаксерксї і великим у Юдеїв, і милим у многоти братів своїх, бо дбав про добро народу свого і говорив на користь усьому свойму племенї.

Йов 1

1 Був (давно) чоловік у землї Уз, на імя Йов. Був се чоловік щирий, справедливий й богобоязливий, що цуравсь усього лихого.

2 І роhr/>илось йому семеро синів й три дочки,

3 А статку було в його сїм тисяч овець, три тисячі верблюдів, пятьсот ярем волів, пятьсот ослиць і багацько челяди, так що переважував сей чоловік усїх осадників на востоцї.

4 Сини ж його звикли були сходитись і в дому кожного по черзї гоститись. Кликали вони й трьох сестер своїх, їсти й пити з ними.

5 Як же сї гостини обходили свій круг, наказував їм Йов очищуватись; і вставав на другий день рано вранцї й приносив про кожного з них всепаленнє. Бо думав Йов так: Може, дїти мої согрішили та позневажили Бога в серцї свойму. Так чинив, Йов щораз в такі днї.

6 Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.

7 І поспитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Господеві Сатана й промовив: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.

8 І сказав Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на слугу мого Йова? бо нема такого на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб цурався так усього лихого.

9 І відказав Сатана Господеві та й промовив: Чи то ж Йов дармо такий богобоязливий? Чи не ти ж сам обгородив навкруги його й дом його й усе майно його?

10 Працю рук його благословив єси, й стада його ширяться все більш по країнї;

11 Простягни тільки руку твою й торкнись до всього, що він має, - чи буде він благословити Тебе?

12 І сказав Господь Сатанї: Ну, так нехай все, що його, буде в руцї твоїй, тільки на його самого не простягай руки твоєї. І пійшов Сатана з перед лиця Господнього.

13 Одного ж дня, як сини й дочки Йовові саме їли й пили вино в дому старшого брата свого,

14 Прийшов посел до Йова та й сповістив: Воли були в плусяї, а ослицї паслись поблизу,

15 Аж се - набігли Савеї та й позаймали їх; кметї ж повитинали мечем; один я втїк сповістити тебе.

16 Ще він говорив, аж приходить другий й говорить: Огонь Божий упав з неба й пройшов, палаючи, проміж вівцями й кметями та й пожер їх; один я втїк сповістити тебе.

17 Ще сей говорив, аж ійде другий й говорить: Халдеї зложили три ватаги, напали на верблюди та й позаймали їх; кметї ж повистинали мечем; один я втїк, сповістити тебе.

18 Ще говорив сей, аж приходить инший й говорить: Сини твої й дочки трапезували й пили вино в дому старшого брата свого,

19 Аж несподївано схопилась буря від пустинї, наперла на всї чотири угли в будинку, і дім завалився на дїти та й вони погинули; один я втїк сповістити тебе.

20 І встав Йов, роздер одежу на собі та й обстриг волоссє на голові, припав до землї й поклонився,

21 І промовив: Нагим вийшов я з матерньої утроби, нагим і вернусь. Господь дав, Господь і взяв; як до вподоби було Господеві, так і сталося; нехай буде імя Господнє благословенне!

22 У всьому тому не провинив Йов, і не виповів нїчого безумного проти Бога.

Йов 2

1 Сталося ж одного дня, що сини Божі прийшли стати перед Господом; та прийшов і Сатана між ними стати перед Господом.

2 І спитав Господь Сатану: Звідкіля прийшов єси? Відказав Сатана Господеві й говорить: Я ходив по землї й обійшов її навкруги.

3 І рече Господь Сатанї: А звернув ти ввагу на раба мого Йова? Другого бо такого нема на землї, такого щирого, справедливого, богобоязливого та щоб так цурався лихого.

4 І відказав Сатана й промовив: Шкуру за шкуру, а за свою душу оддасть чоловіат усе, що має.

5 Просьтягни тільки руку твою й торкнись костей його й тїла його, - чи благословити ме він тебе?

6 І рече Господь Сатанї: Ну, він у руцї твоїй тільки душу (життє) його пощади.

7 І пійшов Сатана зперед Господа, та вдарив Йова лютою проказою від підошов аж до тїмя.

8 І взяв він черепок, щоб ним скребтись, та й сїв на попелищі (далеко від господи).

9 І промовила до його жона його: Чи ти ще держати мешся твердо в твоїй праведностї? Занехай Бога й умри.

10 Він же промовив до неї: Ти плещеш таке, як яка безумна. Приймали ми добре од Господа, а лихого б то й не приймати? У всьому тому не провинив Йов устами своїми.

11 Перечувши три приятелї Йовові про все те нещастє, яке на його впало, пійшли, кожен із свого місця: Елифаз Теманський, Билдад Савхеаський й Зофар Наамський, й зійшлись, щоб пійти разом посумувати з ним і розважити його.

12 Споглянувши на його віддалеки, не познали його та й заплакали в голос; і роздер кожен одежу на собі, та й почали кидати порох проти неба понад головами своїми.

13 І седїли вони такенькі біля його на землї сїм день і сїм ночей, й нї один не говорив до його й слова, бачили бо, що біль його був надто великий.

Йов 3

1 Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.

2 І почав Йов говорити:

3 Нехай би