Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Насіння, KoХанна 📚 - Українською

Читати книгу - "Насіння, KoХанна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Насіння" автора KoХанна. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 16
Перейти на сторінку:
Бенкет Індіанців

Що ви знаєте про індіанців? Що це корінний народ Америки. Зі своєю культурою, незвичайними оберегами та обрядами? Особисто я знав тільки це, до того дня, як познайомився з культурою одного племені «Абенакі», які мешкали на території Квебеку (Канада). 

 Зустріч із ними змінила все моє життя, перевернула свідомість, відкрила нову сторінку для духовного зростання. Я не розповідатиму, як я дістався, не розповідатимуся про їхні традиції, одяг, спосіб життя - все це ви з легкістю знайдете в книгах. Я розповім вам щось, чого ви не знайдете ніде. 

… весь ранок і день Абенакі готувалися до вечірнього бенкету. Я також був запрошений. Індіанці не дуже люблять непроханих гостей, але до мене вони поставилися з розумінням та повагою. До столу мене покликав сам Вождь, і запропонував сісти поруч із ним. Я був дуже задоволений і з радістю прийняв його пропозицію. Вечір проходив чудово, плавно переростаючи у ніч. Місяць та вогонь стали єдиними джерелами світла. Я помітив чоловіка, якого всі обіймали, ніби вітаючи з якимсь святом, і поцікавився у вождя, що є причиною. Він усміхнувся, глянув на мене і сказав: 

- Це Кваху. І бенкет на честь його смерті. Ми святкуємо прихід людини в це життя і проводжаємо її однаково. 

- Але... але як же він дізнався про свою смерть? , - я був здивований, але мій інтерес узяв гору над здоровим глуздом.

- Кожна людина знає. Я розповім про все завтра. А зараз, насолоджуйся святом. 
Весь вечір я сидів на своєму місці і не міг зрушити з нього, спостерігаючи за поведінкою індіанцем, а особливо Кваху. Він був такий молодий, і такий щасливий. "Орел" - ось що означало його ім'я. Він танцював навколо величезного вогнища, рухи його рук були подібні до рухів крил. Усі сміялися та танцювали разом із ним. 
…настав час прощатися. Я дивився, як Кваху йшов у темряву, раптом він обернувся, доторкнувся долонею до свого серця і простяг руку до свого народу, а вони, у свою чергу, зробили аналогічний рух. Він зник. Я бачив, як плаче його сім'я, але в цих сльозах не було болю. Вони не хотіли, щоб він зникав, але з усмішкою відпускали його тіло. 


Вранці Вождь запросив мене пройтися. Він просив помовчати деякий час і просто насолодитися прогулянкою. Його очі були заплющені, але крок точний і досить швидкий, складалося враження, що він знає кожен міліметр своєї землі. 
- Що ти хочеш спитати у мене, - вождь розплющив очі, і продовжуючи йти, заговорив. 
- Що трапилося з Кваху? Звідки він знав про свою смерть? 
Де він зараз, що сталося після того, як він пішов, ви знайшли його? 
– Ти сам знайдеш відповіді. У нас є чудове прислів'я «Не потрібно багато слів, щоб сказати правду».

-Але…. 

- Заплющ очі, -перебив мене Вождь, і зупинився біля обриву, - Що ти чуєш? 

- Ваш голос, - сухо сказав я, бажаючи отримати довгоочікувані відповіді. 

- Ти не мусиш ставити мій голос на перший план. Він може бути фоном, але не основним звуком. Ось основна проблема людей, які живуть далеко від природи. Їхні серця стають жорстокими. У білих людей занадто багато начальників, тому ви перестали чути себе. Поживи в нас ще трохи. І ти знайдеш відповіді. 

Його слова встромилися в мою підсвідомість. Я продовжував чути його голос у своїй голові. І усвідомлював, що кожне його слово - мудрість, яку має прийняти кожна людина. Минуло кілька місяців. Я знаю кожного з племені Абенакі, знаю їхні традиції та культуру, і тепер я знаю, що сталося з Кваху.Я лежу на безцінній землі та відчуваю прохолоду лісу. Мій погляд пробирається крізь теплі промені сонця і помічає орла, що летить. Це летить Кваху. Він прилетів відвідати свою землю. 

Світ навколо – це мій дім. Зі мною говорить вітер, мені посміхається сонце, і я – частина цього світу. Ви колись чули, як вовк співає пісню місяцю? 

Як дерева переплітають свої гілки між собою? Ви бачили, що люди стають птахами? Я бачив. І мушу вам сказати, що це неймовірно. Індіанці – це не просто корінний народ Америки. Вони розмовляють із тваринами, з вітром, із річкою. Природа - це їхній народ. Вона живе разом із ними, і вони живуть із нею. 

Я - Хоніеха, це ім'я мені дали індіанці. І колись, я заспіваю свою пісню місяцю.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 2 3 4 ... 16
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Насіння, KoХанна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Насіння, KoХанна"