Читати книгу - "Правила гри, Alana Nesta"

Робочий день закінчився, і я вільно зітхнула. Сьогодні день не складався з самого початку: я проспала; за сніданком - обпекла губи кавою й замастила блузку; на зупинці мене забризкало з калюжі проїжджаєте повз таксі; на роботу я запізнилася, за що отримала від начальника; і коли після роботи я вийшла з офісу розпочалась злива, хоча по прогнозу її не було, і тому й мене не було з собою  парасольки, а коли я витягла смартфон, щоб викликати таксі, він ніби знущаючись пискнув «батарея розряджена» і відключився.

Тупнувши ногою і думаючи, що мене ніхто не чує, я закричала піднявши голову догори, - Дідько, може вже досить з мене знущатися, - поряд хтось засміявся. Повернувши голову на звук я побачила того незнайомця з вечірки.

- Здається, цілий Всесвіт вирішив звести нас знову.                                - Намагаючись стримати сміх, проказав він.

- Тебе тільки сьогодні, ще й не вистачало, мені для повного «щастя» . - Хотілося закричати, але я стрималася.

- Ти, мабуть, без парасольки? – констатував він. - Давай я тебе підвезу.

- Ти мене переслідуєш?

- Звідки такий егоїзм, світ не крутиться тільки навколо тебе. Я був тут у справах, а вийшовши побачив просто богиню Люті. - Він продовжував насміхатися.

Мені дуже кортіло йому дати стусана, щоб хоча б на комусь відігратися за цей безглуздий день, я ледь стрималась.

- Погоджуйся, іншого вибору в тебе все одно немає. Злива, схоже, надовго. До речі Алекс, - сказав він, простягнувши мені руку.

- Валері, - відповіла я, вдаючи, що не помічаю його руку. - А ти що працюєш метеорологом? Я все ще чинила опір, хоча здоровий глузд підказував, що це найкращий вихід.

- Ти, все ще боїшся мене? Запитав він, хитро примружившись.

- З чого це, пішли. Взявши його під руку я сховалась під парасолькою. І ми зробили крок у дощовий Лондон.

Якийсь час ми їхали, мовчки, потім Алекс, глянувши на мене, раптом, сказав.

- Зізнаюся, я повівся як негідник. Просто ти, так, дивилася на мене, що я повівся, вважаючи, це фліртом з твоєї сторони. А потім зрозумів, що я не вірно все сприйняв. Хоча правду не приховаєш, ти мені сподобалася.

Я трохи розгубилась й не знала, що йому відповісти. З одного боку, він теж не виходив у мене з голови, з іншого боку, які стосунки можуть бути між нами. А бути дівчиною на одну ніч я не була готова. Я мовчки дивилася у вікно, він теж мовчав. Коли він зупинився перед моїм будинком, я сухо подякувала і вийшла.