Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Елчі. Янгол?, Беатріс Марр 📚 - Українською

Читати книгу - "Елчі. Янгол?, Беатріс Марр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Елчі. Янгол?" автора Беатріс Марр. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:
3 розділ

Повертаючись з свого укриття у тіні фігових дерев, перевіривши крила (вони росли разом зі мною, все такі ж білосніжні і приємні на дотик), навіть намагався злетіти, але поки нічого не вдавалося, я йшов містечком, тримаючи в руках «Кинжал» того ж Гюнтекіна. І раптом ніби вихор пронісся повз мене. Зупинившись, я виявив, що книга зникла. Озирнувшись, побачив маленьку дівчинку 10–11 років (мені то вже було цілих 12!), у якої від посмішки з’являлися ямочки на щоках (окуляри мені ще не потрібні були, я і без них добре бачив, хоч мама й лякала цим у дитинстві).

– Наздоганяй! – засміялася вона і побігла у бік мого будинку.

А що робити? Довелося бігти, не хотілося втрачати книжку.

Наздогнавши дівчинку, я поклав руку на її плече. Вона сполошилася, як пташка, загнана в клітку, і подивилася мені прямо в очі.

Клянуся, таких дивовижних очей я ще не бачив. Хоч мама та Нілуфер були справжніми красунями (про що ми з батьком та Юнусом постійно стверджували), але очі цієї дівчинки оманювали, змушували дивитися в них вічно. Я б так і зробив, але вона перша відвела погляд.

– Як тебе звуть? – несміливо запитав я, боячись налякати її.

– Аїше. А тебе? – без краплі страху, а лише з цікавістю відповіла дівчинка.

– Мене звуть Елчі. Навіщо тобі моя книга? – хоробро запитав  я.

– Ти вічно ходиш, нікого не помічаєш навколо, не граєш з нами ... – почала Аїше.

– Хочеш, щоб я з тобою пограв? Я пограю, тільки віддай книгу, додому занесу. –  незручно пробурмотів я.

– Так, хочу. Тримай свою книгу, тільки обіцяй, що вийдеш! – З ноткою серйозності сказала Аїше.

– Обіцяю, Аїше, обіцяю, – сказав я, дивлячись прямо в її бездонні очі.

…Ще трохи й сонце почало б плавити сусідські дахи, збожеволівши від щастя, що його наздогнало.

__________________________

Я закохався. Погода вже 2 місяці сонячна, небо без жодної хмаринки, немає мені діла і до огляду крил. Нема чим дихати. Люди скаржаться на неможливу спеку, а ми з Аїше сидимо в тіні фігових дерев і розмірковуємо про минуле, сьогодення та майбутнє. Так хотів їй розповісти, що я не такий як решта, але любов до неї змушувала мовчати. Я поклявся собі, що інших секретів від неї не буде.

Аїше була з багатої сім'ї, і я розумів, що наше з нею спільне майбутнє під питанням. Проте, дивлячись у її темні, як нічне небо, очі, розглядаючи її пухкі щічки, щиру усмішку, я забував про майбутнє і думав лише про те, щоб просто бути поруч.

– Я люблю тебе, – тихо прошепотів я, не відриваючи погляду від найпрекрасніших очей у світі і ніби ставив німе запитання.

– Canım [1], я теж тебе люблю, – відповіла моя маленька усміхнена принцеса з ямочками на щоках.
         Ох, як я її люблю.

…Дерева похитували листям у такт моєму серцю, яке голосно билося у той момент.

 

[1] Canım (тур.) – душа моя

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Елчі. Янгол?, Беатріс Марр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Елчі. Янгол?, Беатріс Марр"