Книги Українською Мовою » 💙 Підліткова проза » Елчі. Янгол?, Беатріс Марр 📚 - Українською

Читати книгу - "Елчі. Янгол?, Беатріс Марр"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Елчі. Янгол?" автора Беатріс Марр. Жанр книги: 💙 Підліткова проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:
7 розділ

Щодня одразу після школи я біг на текстильну фабрику і працював, бувало, до пізнього вечора. Я вивантажував величезні ящики із сировиною і завантажував назад пакунки з тканиною. Іноді руки німіли від таких навантажень, але я не скаржився. У мене була мета.

Прямо на шкільних перервах робив домашнє завдання, щоб не відставати, тому що хотів закінчити школу з хорошими результатами, щоб піти вчитися далі.

Хоч Малік, сидячи в моїй голові, шепотів мені, що я можу за допомогою крил безшумно пробиратися в сусідські будинки і брати все, що захочу, я відганяв ці думки і працював до знемоги.

Удома мама лише хитала головою, поглядаючи на мої синці під очима і пару сивого волосся, що проклюнулося (я став старим у свої–то 15 років). Після того випадку зі сном, я розповів про Аїше батькам і пояснив, для чого пішов на роботу. Вони зрозуміли, що я не відступлю, і теж вирішили дати мені шанс.

Чутки по місту поширювалися дуже швидко, тому вже наступного дня всі знали, що Омер і я тепер боремося за щастя бути поряд з Аїше. Хоча бився тільки я, Йилмаз–оглу лише з презирством і злісною усмішкою дивився на мене, ніби говорячи: «Ти, жебрак, не отримаєш її. Вона – моя!».

Я ж, не зважаючи на чутки та погляди, продовжував працювати, будучи вище всіх пліток.

Сонце на секунду визирнуло, та потім неквапливо загубилося у кудлатій білій хмарі.

________________________

Часу ходити в сад з деревами у мене практично не залишалося, але в містечку ходили чутки, що з'явився злодій. Ніхто не міг відповісти, коли і як він крав, що здалося мені трохи підозрілим.

«Може, Малік прийшов не один. І той другий вселився в слабше тіло ніж моє» – з побоюванням подумав я.

Потрібно було перевірити мої здогадки, заразом і потренувати крила. Патрулюючи в небі щовечора,  невдовзі побачив, хто виявився цим злодієм.

Ним виявивсчя мій однокласник, Мустафа. Він був спокійним, але водночас злим і жорстоким хлопчиком. Не думаю, що Мустафа потребував грошей, тому що його батьки, практично як і всі сусіди, мали свою невелику справу. Навіщо йому знадобилося красти? – Загадка для всіх, але не для мене.

Я замислився над тим, як вчинити у цій ситуації. Розповісти прилюдно хто злодій – не повірять, будуть шукати докази, знайдуть, його покарають, а мене проклинатиме вся його рідня, або повісять на мене крадіжку, ніби це я вкрав. Я вирішив поговорити з ним у школі.

Справа була в перерві між математикою та турецькою мовою.

– Мустафа, можна тебе на хвилиночку? – ще не звикнувши до рішучого Маліка всередині мене, сказав я.

– Я тебе слухаю. – З часткою зневаги відповів він, відходячи від своїх товаришів.

– Навіщо ти це робиш? Я все знаю… – продовжив я.

– Що “це”? – сказав він, трохи здригнувшись, але з тими ж злісними нотками в голосі.

– Я знаю, що це ти ходиш вечорами і крадеш у сусідів, але вирішив не розповідати людям, інакше ти сам чудово розумієш, що добра не буде. Поверни речі, засунь їх у найнесподіваніші місця, зроби так, щоб це вийшло безглуздою випадковістю, адже тобі не потрібні вони, я знаю, – з жалем і розумінням сказав я.

– Як ти дізнався?

– У мене живе з недавніх пір схожа темна сутність, як і в тобі, тільки я навчився з нею співіснувати. Спробуй і ти. Борись! – з гіркотою згадавши про чорне крило, промовив я і пішов з класу.

Через пару днів, коли я втік зі школи на роботу, господині сусідніх дворів голосили, що їхні чоловіки та діти засунули речі, навіть Аллах не розповів би куди, а вони вже почали підозрювати чесних людей у гріху. Почувши це, я вперше за багато місяців усміхнувся.

Бог дає випробування лише сильним духом, змушує їх пройти тернистий шлях, щоб у результаті пізнали велике щастя.

На моєму шляху поки були лише болота з бід, але я вірив і знав, що рано чи пізно досягну своїх радісних зірок разом з Аїше.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Елчі. Янгол?, Беатріс Марр», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Елчі. Янгол?, Беатріс Марр"