Читати книгу - "Як відьма з ельфійкою ворогувала, Лана Рей"

- Маркусе! Маркусе! - Почала я кликати свого ледачого фамільяра, щойно преступила поріг власного дому.

- Чого ти так розкричалась, Елізо? Я мало гикати з переляку не почав, - потягуючись, промовив великий рудий котяка, що спав у вітальні на дивані.

- Маркусе, нам портібно вигадати щось таке, щоб Есмаель хоча б тиждень вдома просиділа.

- В академію приїхав новий ректор? - Поцікавився кошак, почісуючи вухо.

- Так! Бачив би ти, який він красень...

- Його краса мене мало цікавить. Головне, щоб він був багатим. Люблю розкіш і вишукані страви...

- Айрон Даркос - багатий і впливовий дракон.

- Тоді нам підходить. Будемо брати.

- Я теж так подумала, але ця бісова Есмаель все мені псує. Ти ж знаєш про те, яка вона.

- Ще й як знаю... Ви з нею ще зі школи постійно ворогуєте. Ельфійка - серйозна суперниця, бо вродлива, розумна і хитра.

- Маркусе, скажи щось, чого я не знаю, - розсердилась я на фамільяра.

Як тільки у нього язик повернувся нахвалювати ту вухату пройду в моїй присутності?

- Елізо, а давай додамо їй у шампунь той клей, що у тебе вийшов, коли ти зілля від бородавок варила.

- Хороша ідея, але на тиждень це її точно не затримає вдома. Максимум - це на кілька днів, а мені потрібно більше часу, щоб закохати у себе того дракона.

- Можна ще наслати на неї прокляття твоєї пробабці, від якого ніс перетворюється на свиняче рило...

- Маркусе, ти - геній! І як я сама до цього не додумалась?! Потрібно тільки знайти відьомську книгу моєї прабабці. Ти, часом, її не бачив?

- Здається, що востаннє я бачив її на горищі.

- Точно! Біжи за книгою, а я поки що приготую нам обід. На голодний шлунок, я погано чаклую.

- Ти і на ситий шлунок не дуже...

- Маркусе! Паскуда хвостата!

Рудий нахаба втік на горище, а я взялась готувати їсти.

Начувайся, ельфійська пика! Я тобі влаштую... Будеш знати, як до чужих перспективних кавалерів свої руки загрибущі тягнути.