Читати книгу - "Бунтарка та Бізнесмен, Alina Pero"

Ера

Університетські коридори гули звичною метушнею. Студенти поспішали на пари, обговорювали останні плітки, сміялися. Я ж відчувала себе відстороненою від цього галасу. Вчорашній поцілунок вперто не хотів виходити з голови. Не сам поцілунок, як такий, а відчуття виклику, яке виникло після нього. Його уважний, майже скануючий погляд. Його тихе "тепер ти в моєму списку".
Що це взагалі означає? Невже він сприйняв це так серйозно? Це ж був просто безглуздий виклик. Хоча… для мене це було безглуздо, а для нього? Його спокій і стриманість говорили про те, що він не звик до таких спонтанних вибриків.
На парі з літератури я машинально конспектувала лекцію про екзистенціалізм, але думки постійно поверталися до вчорашнього вечора. Я звикла бути тією, хто задає правила гри, а тут раптом опинилася в чиємусь "списку". І це викликало не стільки страх, скільки дивне, незнайоме відчуття цікавості, змішаної з легким роздратуванням.
Після пар Ліка з Даном чекали мене біля виходу з університету.
— Ну що, бунтарко? Як там твої "проблеми"? — підколов Дан, хитро усміхаючись.
— Заткнися, — кинула я, але в голосі не було злості.
— Ти про нього весь ранок думала, правда? — Ліка, як завжди, бачила мене наскрізь.
Я зітхнула.
— Просто цікаво, що він мав на увазі.
— Можливо, ти йому сподобалася? — припустив Дан.
— Та ну, — відмахнулася я. — Я його поцілувала, навіть не запитавши імені. Це більше схоже на оголошення війни, ніж на флірт.
— А може, йому саме це й сподобалося? — задумливо промовила Ліка. — Ти ж знаєш, деяким хлопцям подобаються сміливі дівчата.
Ми пішли в кав'ярню, обговорюючи університетські плітки та плани на вечір. Але в глибині душі я розуміла, що частина мене все ще залишається в тому нічному клубі, біля барної стійки, навпроти чоловіка з синіми очима.

Тимофій

Першим кроком було отримати хоч якусь зачіпку. Клуб "Атмосфера" мав свою базу клієнтів, хоча й не надто детальну. Я зв'язався зі знайомим адміністратором, попросивши переглянути записи з камер спостереження за вчорашній вечір. Опис дівчини був єдиним, що я міг надати.
Перегляд записів зайняв кілька годин. Серед сотень облич я нарешті побачив її. Ось вона заходить з двома друзями. Ось вона сміється, п'є коктейль. А ось – підходить до мене. Камера зафіксувала її впевнену ходу, її різкий рух, коли вона взяла мене за комір. Я чітко пам'ятаю її слова: "Я тебе кохаю". І мій здивований, але водночас зацікавлений погляд.
На інших записах вона вже поверталася до своїх друзів, переможним поглядом кинувши на мене мимохідь. Її друзі… можливо, вони знають її ім'я. Судячи з їхньої реакції, це був якийсь виклик або парі. Треба буде подивитися, про що вони говорили до того, як вона підійшла.
Я попросив адміністратора надати мені записи з камер, де було видно її та її компанію протягом вечора. Ліка та Дан. Їхні обличчя були чіткими. Залишалося знайти їх у соціальних мережах і, можливо, дізнатися більше про їхню зухвалу подругу.
Це виявилося простіше, ніж я очікував. Ліка Петренко. Дан Захарчук. Їхні профілі були відкритими. На кількох фотографіях разом з ними була і вона. Під одним з фото Ліка відмітила її: "Наша неперевершена Ера".
Ера. Тепер у мене було її ім'я.
Кілька кліків – і я вже переглядав її профіль. Студентка. Пише вірші. Цікавиться мистецтвом. На фото – смілива усмішка, пронизливий погляд. У статусі – цитата "Знайдіть групу людей, які кидають вам виклик і надихають вас, і це змінить ваше життя" - Емі Полер.
Схоже, її самооцінка цілком відповідала її вчинку.
Я провів пальцем по екрану, розглядаючи її фотографії. Щось у її очах чіпляло. Не просто зухвалість, а якась глибока, прихована інтенсивність.
Тепер, коли я знав її ім'я, мій "список" став конкретнішим. Ера. Студентка-бунтарка, яка не боїться кидати виклик. Мені стало цікаво, яким буде її наступний крок. І чи знає вона, з ким насправді почала цю гру.
Я відкинувся на спинку крісла, відчуваючи, як усередині наростає нетерпіння. Зустріч з партнерами все ще була в моїх планах, але тепер до них додалася ще одна, не менш важлива. Зустріч з Ерою. І я подбаю про те, щоб вона відбулася за моїми правилами.