Читати книгу - "Бунтарка та Бізнесмен, Alina Pero"

Ера

Тиждень минув у звичному ритмі: пари, кава з Лікою та Даном, спроби написати хоч щось вартісне для курсової. Але образ синьоокого незнайомця час від часу спливав у пам'яті, як випадковий кадр із забутого фільму. Я намагалася переконати себе, що це була миттєва дурість, викид адреналіну, і не варто надавати цьому занадто великого значення. Але його уважний, майже скануючий погляд і тихе "тепер ти в моєму списку" мали якусь магнетичну силу.
Одного дня на парі з "Сучасної літератури" викладач оголосив нове завдання для всієї групи.
— Кожен з вас має обрати одну впливову постать нашого міста та написати про неї розгорнуту статтю, дослідивши її діяльність, погляди та внесок у суспільство. Щоб уникнути повторень, ми скористаємося жеребкуванням.
Викладач пройшовся між рядами, тримаючи в руках невелику коробку з папірцями. Кожен студент витягував свій "об'єкт дослідження". Коли черга дійшла до мене, я заплющила очі й витягла складений аркуш. Розгорнувши його, я прочитала: "Ординський Тимофій Олександрович".
Ім'я здалося мені знайомим, але я не могла одразу пригадати, де саме його чула. Я подивилася на Ліку, яка сиділа поруч і розглядала свій папірець.
— Хто тобі випав? — запитала я.
— Архітектор, — зітхнула вона. — Нудно. А тобі?
— Ординський Тимофій Олександрович. Хто це взагалі?
Ліка знизала плечима. Дан, який сидів позаду, нахилився вперед.
— Ординський? Чув про такого. Кажуть, великий бізнесмен. Якась будівельна імперія чи щось таке. Серйозна риба.
"Серйозна риба", – подумала я. Це вже цікавіше, ніж нудний архітектор. Можливо, це завдання виявиться не таким вже й поганим.
Того ж вечора, коли я сиділа вдома, намагаючись знайти хоч якусь інформацію про Ординського Тимофія Олександровича в інтернеті, на мій телефон прийшло повідомлення з незнайомого номера.
"Еро, ми могли б поговорити. Тимофій."
Моє серце зробило несподіваний стрибок. Звідки він дізнався мій номер? І чому він пише саме зараз? Невже це той самий Тимофій Ординський? Але як він може знати мене на ім'я? І звідки в нього мій номер?
Кілька хвилин я вагалася, дивлячись на повідомлення, намагаючись скласти докупи всі пазли. "Тимофій". Сині очі. "Тепер ти в моєму списку". Невже це він?
"Про що?" – набрала я коротку відповідь, відчуваючи, як усередині наростає дивне передчуття.
Повідомлення прийшло майже миттєво.
"Про твій сміливий вчинок. І про його наслідки. Завтра о 19:00 у кав'ярні "АртХаус"."
"Наслідки?" Що він мав на увазі? І як він дізнався, що мене звати Ера? Невже він якось мене вистежив? Це ставало дедалі дивнішим і… моторошнішим.
"Добре", – відповіла я, відчуваючи, як цікавість бореться зі зростаючим занепокоєнням. Хто цей Тимофій? І яке відношення він має до того незнайомця з клубу?
Весь наступний день я провела в напрузі. Пошуки інформації про Ординського Тимофія Олександровича в інтернеті не дали багато особистих деталей, лише сухі факти про його бізнес. Я намагалася згадати його обличчя з клубу, порівняти з тими розмитими фотографіями в мережі, але нічого не сходилося.
О сьомій вечора я стояла біля "АртХаусу", відчуваючи дивну суміш цікавості та тривоги. Я помітила його одразу. Він сидів за столиком біля вікна, спокійний і зосереджений, тримаючи в руках чашку кави. Він виглядав так само, як і в клубі. І тільки зараз, коли я побачила його ім'я в повідомленні, я усвідомила, що це він і є той незнайомець.
Я підійшла до його столика, відчуваючи, як усередині все стискається від несподіваного усвідомлення.
— Тимофій?
Він підвів на мене погляд. Його сині очі, здавалося, стали ще глибшими в цьому приглушеному світлі.
— Ера. Радий, що ти прийшла.