Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Щастя на порозі, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Щастя на порозі, Уляна Пас"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Щастя на порозі" автора Уляна Пас. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 50
Перейти на сторінку:

На ньому лише рушник, котрий мало що прикриває. Волосся все ще мокре після душу, а краплини стікають на міцний торс. Я, як та ідіотка, витріщаюся на його тіло і зовсім забуваю про те, що було б добре відвести погляд. 

- Доброго ранку, Мілано. Як спалося? - мені здається, чи голос у Натана звучить задоволено? 

- Чудово спалось! - бурчу і таки знаходжу в собі сили підняти погляд від району його грудей до очей. 

- Це добре. Ти в душ? - і чому мені здається, що після моєї відповіді він захоче скласти мені компанію? Схоже, мені таки потрібен чоловік, а то скоро сама накинуся на Краєвського. 

- Так, - відповідаю та чекаю його реакції. Тільки от нічого не стається. Натан просто відступає, даючи мені можливість пройти у ванну кімнату. 

Просити мене не доводиться. Вже за декілька секунд зачиняюся у ванній кімнаті та притискаюся спиною до холодних дверей. Здається, я сходжу з розуму! Не вистачало тільки закохатися у цього чоловіка! У нього ціла купа таємниць, а настрій змінюється зі швидкістю світла. Мене тягне до нього - і це факт, тільки я буду змушена утримуватись до останнього. Для початку варто краще пізнати його, а вже потім стрибати у ліжко. 

Після душу стає трохи краще. Якраз прокидається Аня і поки одягаю її, встигаю охолонути. На кухню заходжу з маленькою, щоб приготувати їй сніданок.

- Можеш її потримати? - запитую у Натана, котрий якраз допив свою каву. На щастя, він вже одягнувся в костюм і, здається, зібрався на роботу. - Я суміш приготую. 

- Так, звісно! - Краєвський без проблем бере маленьку на руки, а я знову залипаю на тому, як правильно вони дивляться разом. - Сьогодні привезуть годувальний стіл, щоб тобі було зручніше. Якщо потрібно ще щось, склади список. Я не сильно розуміюсь у тому, що необхідно маленькій дитині. 

- Добре, - думаю, що сперечатися немає сенсу. Все ж таки Натан взяв на себе цю відповідальність, а мені треба звикати, що не все тепер на моїх тендітних плечах. 

- Моя мама в курсі, що ви тепер живете тут. Якщо ти не проти, вона провідає Аню сьогодні, - Натан уважно слідкує за моєю реакцією. Цікаво, чого він чекає? Що я відмовлю?

- Я не проти, - спокійно відповідаю. - Якщо вона буде тут, я хотіла б з'їздити додому. Треба забрати швейну машинку і деякі речі. 

- Навіщо вона тобі? - щиро дивується чоловік. - Хочеш і далі шити на замовлення? Мілано, тепер тобі не потрібно працювати. Я можу забезпечити обох своїх дівчат. 

Його висловлювання про "своїх дівчат" змушує мене сильно розгубитися. Це звучить так… мило, але я все одно не готова так просто здаватися.

- Ти не зобов'язаний забезпечувати мене. Принаймні поки я не твоя дружина, - пояснюю спокійно. - Я не звикла сидіти без роботи, тому…

- Я зрозумів, - несподівано Натан посміхається, абсолютно щиро. - Добре, це твоє право. Сьогодні залишу Олега тут. Він чекатиме на вулиці у машині. Скажеш куди треба їхати, він тебе відвезе. 

- Спасибі! - а це приємно. Не доведеться трястися у переповненій маршрутці з речами. 

Поки годую Аню, Натана ніде не видно. Сподіваюся, що він вже поїхав на роботу та розумію, що він не піде, не попрощавшись. Коли виходжу з маленькою у коридор, помічаю, що Краєвський якраз одягає пальто.

- У мене сьогодні багато справ, - він зупиняється повністю одягнений і розглядає нас з Анею. - Телефонуй тільки в екстреному випадку, добре?

- Та я взагалі не збиралася… - фиркаю, але договорити не встигаю. Натан наближається і накриває мої уста своїми. Це лише кількасекундний дотик, а у мене абсолютна порожнеча в голові. 

- Я знаю, - він хмикає і відступає. - Номер Олега залишив на столі у вітальні. З усіма питаннями до нього. Бувайте!

Краєвський знову наближається, але цього разу для того, щоб поцілувати в щічку Аню. Маленька усміхається, і Натан дарує їй свою усмішку у відповідь. Коли за ним зачиняються двері, видихаю з полегшенням.  Коли цей чоловік такий милий і хороший, я просто не можу стриматись. 

А може, дійсно варто дати нам шанс? Видно ж, що нас обох шалено тягне одне до одного! Але страшно то як! Не хочу в результаті отримати розбите серце! Від одного Краєвського моя сестра вже постраждала! І хоч Натан здається мені справжнім чоловіком, котрий відповідає за свої слова, я пам'ятаю, що він говорив тоді, у новорічну ніч. 

Я бачу лише один його бік, але є й інший. Чи буде моя думка стосовно нього такою ж, коли усі його таємниці відкриються?

1 ... 29 30 31 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Щастя на порозі, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Щастя на порозі, Уляна Пас"