Читати книгу - "Том 9"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Том 9" автора Леся Українка. Жанр книги: 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

Інтервал:

Добавити в закладку:

Добавити

Перейти на сторінку:

та й тополею. (2)

Ой пішла невістка в поле брать льону, не вибрала льону, не йшла додому. (2)

Ой стала у полі та й тополею, гей, а тонкою та й високою. (2)

Ой приїхав син та й із дороги, уклонився неньці низенько в ноги. (2)

— Ой здорова, непе, здорова була, скажи ж мені, непе, де моя мила. (2)

— Пішла твоя мила в поле брать льону, як добере льону,— прийде додому. (2)

— Ох і де ж я, нене, де ж я не бував, то такого дива нігде не видав: (2)

не бачив тополі, як на нашім полі, такої тонкої та високої. (2)

— Ой візьми ти, сину, гостру сокиру рубати тополю, що на чистім полю. (2)

Гей, як рубнув раз,— вона стенулась, гей, як рубнув вдруге,— похилилася. (2)

Як рубнув утретє,— заговорила:

— Не рубай, миленький, я твоя мила. (2)

Се ж нам твоя мати так наробила, маленьких діточок посиротила. (2)

Інші мелодії: Едличка. Собрание малоросс. нар. пес. Полтава, 1861, І, № 22; Kolberg. Pokucie, II, № 45—47; Chelmskie, II, № 6; Лисенко, VI, № 14; Бігдай, № 80 і 246; Ів. Колесса, ст. 299; Конощенко, III, № 81. Парал. тексти без нот (крім зазначених Ів. Колессою): Stecki. Wolyn, I, st. 125; Костомаров, № 33 і 41; Чуб., V, № 308, ст. 704—711; Житецький. Очерк звуковой истории малор. нар., ст. 303 (вар. з Холмщини); Метлинський, ст. 286; Гол., III, ч. 1, ст. 170, № 45; Довнар-Запольсышй, № 470; Яворницький, № 455 і 456.

У Марусі хата на помості приїхали три козаки в гості.

Один каже: я Марусю люблю, другий каже: я за себе візьму.

Третій каже: що хочеш, достану, а з тобою до шлюбоньку стану.

— Ой хто мені трійзілля достане, то той мені дружиною стане.

Пішов козак трійзілля копати, стала йому зозуля кувати:

— Кидай, козак, трійзілля копати, та йди свеї Марусі вінчати.

їде козак з-за моря із зіллям, а Маруся із церкви з весіллям.

В правій руці Маруся танцює, в лівій руці шабельку готує.

Як у полі маківка бриніла, так Марусі голівка злетіла.

1 Кожний рядок співається двічі. 275

Споріднені мелодії: Kolberg. Pokucie, II, № 115, WoJyn, № 542; зовсім інша — Іван Колесса, ст. 295 (Філ. Колесса. Наша дума, II, № 3). Див.: Ів. Франко. Студії над укр. нар. піснями.— Зап. наук. тов. ім. Шевченка, 1908 p., кн. III, ст. 18 і далі. Паралельні тексти показані у Грін-ченка, III, № 480; упущені там паралелі: Гільтебрандт. LXXX (Кобринськ. пов.); Омельченко. Малор. песни, собр. в окрестностях г. Павловска, Воронежской губ., в. II, № XXXIV; Popowski в Zb. wiad., VIII, № 43; Kolberg. Ро-kucie, II, № 116; Chelmskie, II, № 5. Пізніше опубліковані: Шухевич. Гуцулыцина, III, ст. 206, № 18; Яворни-цький, № 252; Гнєдич, № 505, 904, 1002.

Ой зима, зима та холодная, прошу я тебе, не зморозь мене!

А жона мужа та й зарізала, в зеленім саду та й повісила.

В зеленім саду та й повісила, а сама ходить, рученьки ломить:

— Ой горе, горе з таким мужем жить, а ще горійше, як мужа забить.

Парал. тексти без нот: Чуб., V, № 374, ст. 802; Довнар-Запольский. Песни пинчуков, № 396 (муж убиває жону; пісня зложена в подібних висловах); Гнєдич, № 794, 863.

Ой кінь ірже, води не п’є, кінь доріженьку чує.

Ой бог знає, бог відає, де мій милий ночує.

Ой ночує мій миленький а в лузі при долині та прив’язав кониченька при червоній калині.

Та прив’язав кониченька при червоній калині, а сам пішов до дівчини на пухові перини.

А лежачи у перинах, та й став стиха говорити:

— Чи будеш ти, дівчинонько, та й за мною тужити?

— Ой не буду, козаченьку, ой, їй-богу, не буду, ти виїдеш за ворота,— я за тебе забуду.

Ой виїхав козаченько за новії ворота,— забулася дівчинонька, що в ручках за робота.

Ой виїхав козаченько та за жовтії піски,— обілляли дівчиноньку та дрібненькі слізки.

Ой виїхав козаченько та за крутії гори,— задзвонили по дівчині та в усі в селі дзвони.

Ця пісня і наступна заведені до розділу балад після вказівки Л. У. Споріднені мелодії: Лисенко, IV, № 32; Kolberg. Wolyn, № 241; Сокальський. Малор. и белор. п, № 10 (до інших слів); Гушло. Десяток у. п. з Поділля, № 4. Пор.: Малашкин. 50 у. п. К, 1900, № 1. Парал. тексти без нот: Костомаров, № 133, стор. 304; Kolberg. Ро-kucie, II, № 39—40; Rokossowska.— Zb. wiad, VII, st. 184; № 37; Z. D, ibid., VIII, № 108, st. 156; Головацышй, III, 4. І, ст. 136; Шухевич. Гуцулыцина, III, ст. 185, № 1. До початкових строф: Метл, ст. 91; Чуб, V, ст. 20, № 53. До дальших: Метл, ст. 110. Два парал. тексти і інша

мелодія: Ів. Колесса, ст. 259. На цю ж тему пісня в рукописнім збірнику з половини XVIII віку, що заховується в імп. публ. бібліотеці в Петрограді і описаний академіком В. Перетцом, Историко-литературные исследования и ма-териалы, І, № 48 (без нот). Парал. текст ще у WacJawa z Oleska, st. 275, № 90.

Ой устану раненько да й умиюсь біленько, гей! Ой сяду я край віконця виглядати чорноморця.

Чорноморець їде, їде, аж семеро коней веде, гей! На восьмому вороному у жупані голубому.

Я ж думала, що додому, а він їде аж до гаю, гей!

А він їде аж до гаю, аж до тихого Дунаю.

Став він коней напувати, стала вода прибувати, гей! Стала вода прибувати, чорноморець — потопати.

Чорноморець потопає та й на милую гукає, гей!

— Рятуй, рятуй, моя мила, коли вірно любила!

— Ой рада б я рятувати, та й не вмію пливати, гей!

Коли б човен та весельце, рятувала б тебе, серце!

Ой піду я поміж люде, чи не жаль кому буде, гей!

Заким люди зібралися, чорноморець утопився.

— Пливи, пливи за водою, зосталася я вдовою, гей!