Читати книгу - "Дике серце. Таємниця чоловічої душі"

Він помічає жінку у другому кутку кімнати, відразу ж розуміє, що це — Вона. Він розриває стосунки, які вже має, домагається її, відчуває шалене збудження, пристрасть, серцебиття, одержимість. Через кілька місяців усе руйнується. Вона перетворюється на звичайну жінку. Він спантеличений і розгублений. Потім він ще раз помічає сяюче обличчя в другому кутку кімнати, і колишня впевненість повертається до нього.

Чому порнографія — найпоширеніша в світі згубна звичка чоловіків? Звичайно, часткове пояснення в тому, що на чоловіків більше впливають візуальні образи. Картинки і малюнки збуджують їх набагато більше, ніж жінок. Але глибша причина в тому, що ця спокуслива красуня досягає глибин і торкається вашого розпачливого голоду за ствердженням вас як чоловіка, про існування якого ви навіть не здогадувалися, торкається так, як ніщо інше в житті чоловіків їх не торкалося. Зрозумійте — це глибше, ніж ноги, груди і добрий секс. Тут ідеться про мітологію. Подивіться, на які випробування йдуть чоловіки, щоби знайти свою «золотоволосу» жінку. За її красу вони билися на дуелях, вели війни. Розумієте, всі чоловіки пам’ятають Єву. Нас вона переслідує. І чомусь нам здається, що коли ми змогли б її знайти, змогли б повернути її собі, тоді ми також відновили б разом із нею нашу втрачену мужність.

Пригадуєте хлопчика Філіпа з фільму «Досконалий світ»? Пам’ятаєте, яким був його найбільший страх? Що в нього маленький пеніс. Саме так багато чоловіків виражають відчуття чоловічого безсилля. У старшому віці чоловіки найбільше бояться імпотенції. Якщо в нього немає ерекції, тоді йому не під силу бути справжнім чоловіком. Але тут задіяне також щось протилежне. Якщо чоловік може відчути ерекцію, тоді добре — він відчуває себе могутнім. Він — сильний. Повірте мені, для багатьох чоловіків головне питання тісно пов’язане з його пенісом. Якщо він здатен відчути себе героєм сексуально, отоді він ого-го який герой. Порнографія настільки спокуслива, а що має думати поранений, зголоднілий чоловік, коли буквально сотні красунь готові йому віддатися? (Звісно, не саме йому, але коли він на самоті з фотограціями, відчуття таке, що все — для нього.)

Неймовірно — скільки фільмів поставлено на цій брехні? Знайдіть красуню, завоюйте її, покладіть до ліжка і ви — чоловік. Ви — Джеймс Бонд. Справжній жеребець. Уважно прочитайте слова до пісні Бруса Спрінстіна «Таємний сад» (із диску «Найбільші гіти», 1995 р.):

Вона дозволить в дім ввійти

Якщо постукаєш вночі

Себе дозволить цілувати,

Лиш правильні слова знайди Якщо заплатиш їй ціну Розкриється перед тобою

Але в таємному саду сховається одна.

Вона по стежці проведе

В повітрі ніжність запанує

А ти дійдеш лише туди

Звідкіль саму її розгледиш

Вона до тебе усміхнеться

А ти з очей її пізнаєш

Що в неї є таємний сад

Де все, про що ти мрієш

Де все, чого ти прагнеш

Назавжди недосяжні

Від тебе за мільйони миль.

Це глибока брехня, поєднана з глибокою правдою. Єва — це справді сад (див. П. п. 4,16). Але вона — не все, чого ви прагнете, не все, що вам потрібне, — далеко не те. Звісно, що вона буде за мільйони миль від вас. Ви не можете дістатися до того місця, бо насправді його немає. Його немає. Відповідь на ваше запитання неможливо знайти. Зрозумійте мене правильно. Жінка — чарівна істота. Найчарівніше створіння. «Оголене жіноче тіло — це частка вічности, надто велика для чоловічого ока». Жіночість має здатність розбудити мужність. Ще й як може. Моя дружина мигне тут грудьми, а тут стегнами — і я готовий до дії. Все в мені готове. Вона скаже мені м’яким голосом, що я — чоловік, і я готовий стрибати задля неї через високі будівлі. Але жіночість ніколи не зможе обдарувати мужністю. Це те саме, що вимагати, щоби перлина породила буйвола. Або сподіватися, що поле польових квітів подарує вам «Шевроле». Це цілком інші субстанції.

Коли чоловік звертається з таким запитанням до жінки, він або прив’язується, або втрачає мужність. Зазвичай, відбувається і одне, і друге.

Дейв, котрому батько «пробив» діру у грудях, коли назвав його «маминим синком», шукаючи оправдання, кинувся до жінок. Нещодавно він зізнався мені, що помішаний на молодших жінках. Можна зрозуміти чому — вони є меншою загрозою. Молодша жінка є набагато меншим викликом. При ній він може відчувати себе справжнім чоловіком. Дейв соромиться своєї одержимості, але це його не зупиняє. Молодшу жінку він сприймає як відповідь на своє запитання, яку мусить отримати. Але він розуміє, що його пошуки марні. Якось він мені признався: «Навіть якщо я одружуся з красивою жінкою, то завжди знатиму, що десь є ще красивіша. Отож, почну задумуватися — чи міг би завоювати її?».

Це брехня. Як каже Блай, це пошуки без кінця. «Тут ми бачимо джерело великого розпачу чоловіків, великих страждань — певних жінок». Я настільки часто це бачив. Кілька років тому брат мого друга буквально опустився на дно, коли від нього пішла його дівчина. Він був справді успішним хлопцем, зірковим спортсменом, який став перспективним молодим юристом. Але він страждав від рани, яку завдав йому батько — алкоголік і трудоголік, котрий ніколи не давав синові того,