Читати книгу - "Дочка пірата, Лаванда Різ"

- Де дівчина?!! - стиснув він на горлі ворога закривавлену руку, його голос тремтів від ненависті, спопеляючи ненависного одноплемінника нищівним поглядом.

- Ми залишили її непритомне тіло на планеті, - насилу ворочаючи язиком, видавив чужинець, - тепер вона вже догоряє в купі попелу.

Немов збожеволівши від почутого, Зур завдав йому страшного удару, відправивши химера в забуття. Він тут же почав метатися по каюті, серед вражених та застиглих від жахливої ​​новини братів. Прийнявши свій звичайний людський образ, Зур рвучко розстебнув куртку, зриваючи з ланцюжка, що бовтався у нього на шиї, медальйон. Його обличчя спотворювала гримаса непідробного відчаю. Один натиск – і в нього на долоні відобразилася голограма зоряної карти з червоним вогником.

- Як би не так! – З полегшенням видихнув він. - Вона ще жива!

- Що? Це веб-флеш? Ти поставив на Енн маяк? - навперебій заторохтіли схвильовані Мак та Лакур.

- Давно, і навіть ще дещо, - заспокоюючись, кивнув Зур. - З нею інакше не можна. Тільки веб-флеш показує, що вона залишила мертву планету і рухається у діаметрально протилежному напрямку. Енн знаходиться на якомусь кораблі. Потрібно розвертатися слідом за нею! Цих двох зв'язати, можливо, вони нам ще стануть у нагоді живими, убити ми їх завжди встигнемо. Хоч би хто забрав нашу Енн, ми спробуємо її на них обміняти.

***

 Прочесавши кордон свого сектора лише до половини, Ілай не витримавши, звернув з курсу, розвертаючи свій «томагавк» у бік мертвої планети у системі Рок. У його базі даних значилися всі характеристики цієї планети та наслідки затяжного перебування на ній. Його турбувало те, що маяк Енн вже близько півгодини не змінював своїх координат. Ілай не міг уявити, що змусило піратів шукати такий небезпечний притулок. Він так само не розумів, що відбувається з ним самим, бо він відчував все наростаючу тяжкість та невиразні передчуття при кожній думці про Енн. Ілай навіть не став зважувати всі «за» та «проти», самовільно залишивши піст. Він наближався до миготливого маяка, заходячи з південної півкулі планети. Його «томагавк» розтинав простір з максимально допустимою швидкістю, він навіть не хотів думати, що до сходу сонця залишалися лічені хвилини, а Енн досі знаходилася на поверхні. Ілай швидко зробив розрахунки, обчислюючи необхідну точку планети, кидаючи туди свій корабель.

«Томагавк» завис над тілом Енн на магнітній подушці. З нього стрімголов вискочив військовий пілот, підхоплюючи дівчину на руки. З обрію вже наближалася ударна температурна хвиля. Залишивши непритомну Енн на підлозі кабіни, впавши у своє пілотське крісло, Ілай на ходу запустив двигун, зриваючись вгору старкросом, а ядерна хвиля рвонула слідом за ним. Лічені мікрони відокремлювали від неї корпус корабля, але «томагавк» таки встиг ухилитися, вирвавшись на безпечну висоту. Переключившись на автопілот, Ілай кинувся до Енн, стягуючи з неї захисний костюм.

- Енн! Господи, Енн, прокинься! - Ілай дбайливо підняв її за плечі, поклавши її голову собі на коліна. Зірвавши з бічної панелі похідний контейнер із медикаментами, він дав їй вдихнути пару із мініатюрного флакону.

Енн сіпнулася, розплющивши очі. Побачивши Ілая, вона застогнала, піднімаючи слабку руку, щоб торкнутися його обличчя.

- Ти справжній? - Прошепотіла вона, - доведи що ти це ти.

- Що це я? Добряче ж тобі дісталося. Ти отримала величезну дозу радіації, тобі негайно потрібна допомога, - стурбовано промовив Ілай, цілуючи її в чоло.

- Ні, спершу скажи мені код замку, виділеної нам з тобою кімнати! - продовжувала наполягати Енн, слабким тремтячим голосом.

– 3388 ХХ, – не розуміючи, що з нею відбувається, відповів Ілай.

– Ти! - Енн радісно потяглася до нього, обвив руками за шию, - яка я рада бачити тебе… - очі Енн знову заплющилися, голос замовк на півслові.

- Енн! Не спи, скажи мені, як ти почуваєшся? - Ілай судомно притиснув дівчину до себе, намагаючись вгамувати свій страх за неї.

- Голова ... болить ... дуже, - застогнала Енн.

- Зараз, зараз. Ми знайдемо найближче місце, де тобі допоможуть, потерпи. Полежи тут, добре?

Ілай знову сів у пілотське крісло, налаштовуючи прилади зв'язку:

- Говорить борт військового флоту «томагавк» – 215, квадрат 17, Омега Рок. Викликаю найближчу до цього квадрата медичну станцію, на борту є поранений, терміново потрібна допомога, прийом! Повторюю, на зв'язку патрульний код КМ-157, залишаю вказаний вище квадрат у напрямку точки відліку, ситуація sos! - Він наполегливо повторював одне й теж напруженим стривоженим голосом, поки, нарешті, не отримав відповідь:

- На зв'язку науково-дослідна станція «Азимут», квадрат 15 за напрямом точки відліку. На базі є медична бригада. Ми готові прийняти вашого пораненого.

Ілай зосереджено направив корабель у 15 квадрат, налаштовуючись на пошук координат «Азимуту».

- Ілаю, - раптом тихо запитала Енн, - де мої брати?

- Без поняття, крихітко. Коли я тебе витягнув, то не помітив ані твоїх братів, ані їхнього корабля. Я взагалі не розумію, що там у вас сталося! Сподіваюся, потім ти мені все розкажеш, а тепер помовчи, не витрачай сили, допомога вже поруч.