Читати книгу - "Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Скручу зараз.
— Давай.
Сам напросився. Я потягнула за руку, що лежала на моєму плечі, щоб завести йому за спину, та хлопець вирішив по-своєму. Потягнув її в іншу сторону, розвертаючи мене обличчям до себе. Його руки міцно тримали мене за талію, не даючи вивільнитися.
— Та щоб тобі… — шикнула я.
— Ти попередила, Ісо, тому я був готовий, — зовсім по-доброму усміхнувся хлопець.
— Будуть мене всілякі… вчити тут, — буркнула я.
— Не роби так більше. Не хочу, щоб ще хтось користувався такою можливістю, — промовив хлопець і наблизився, плануючи поцілувати.
Мені не було важко вивільнитись з кільця його рук. Ще й по голові отримав.
— Тебе забула спитати, — гмикнула я. — Якщо вже такий спец, то руки треба закріпити. Я ж могла тебе чимось важкеньким приложити.
— Візьму до уваги, — хитро усміхнувся Стюарт. — Наступного разу подібної помилки не буде.
Наступного разу? Я занадто сильно вдарила? Чи в нього ще до мене дах поїхав? Стюарт повільно розвернувся, кинувши ще один погляд на мене, і попрямував до виходу.
***
Ви робите мене дуже щасливою, залишаючи свої коментарі й зірочки:)
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Забудь мене, Впіймай мене, Ретта Кім», після закриття браузера.