Читати книгу - "Джекпот, Анна Харламова"

   Вікторія відчула, як у неї запаморочилась голова, і все поплило перед очима від насолоди його губ. Вона розчинялась в його руках, які обвели її довкола талії. Відчуваючи його тепло, вона ніжилась в океані кохання. Її пальчики вчепилися об його сталеві м’язи. Кожного разу, коли він обіймав її, вона відчувала, як грають його тверді м’язи,… як вони перекочуються під її долонями, - це викликало захват. Він справжній еталон чоловічої краси, - одним словом, він для неї Зевс.
   Дмитро притискав м’яке,… жіноче,… солодке тіло Вікторії і стогнав, цілуючи її. Його губи з жадібністю м’яли та стискали її вуста, він упивався нею… Його бажанням було одне, - щоб вона зрозуміла наскільки сильні його почуття. Він боявся,… боявся тієї миті, яка дуже скоро дасть про себе знати.
   Вікторія застогнала, коли його руки торкнулися її бугорків, які піднялися під мереживом бюстгальтера та тонкої кофтинки. Її суть голосила,... вимагала його доторків.
   Дмитро стиснув її пуп’янок між двома пальцями, прокручуючи його, він не покидав досліджування язиком її ротика. Вона стогнала та піддавалася, а він з жадібністю брав та торкався її тіла.
   Він навпомацки схопив ковдру і стягнув її донизу. Нахиляючи Вікторію на неї, він торкався її м’якого тіла, яке благало про пестощі.
   Дмитро відірвався від її солодких вуст і розплющив очі. Вона зробила теж саме і усміхнулась. Пальчики Вікторії попрямували під його футболку, торкаючись його міцного, рельєфного тіла.
   Мурахи вкрили їхню шкіру,… серцебиття прискорилося у сто разів,… а унизу все палало…
   Дмитро підняв руки, і Вікторія зняла з нього футболку,… а потім її пальчики допомоги йому позбутися джинсів… Дмитро, тим часом, роздягав її, торкаючись та пестячи її шовкові груди,… стегна,… животик… Вона зітхала під кожним його доторком та цілунком, які покривали її тіло.
   — Моя, Ягідко… моя Вікторія… — Він опустив її на ковдру, та нахиливши голову, припав до її грудей.
   — О, так… так… — Вікторія притискала його губи до своїх коралових сосків, з якими так уміло грався Дмитро. Вона вигиналася на зустріч його ласкам, тремтячи від перезбудження.
   Вона голосно застогнала, коли відчула, як його пальці пірнули у вологі складочки, які благали уваги та розрядки. Здавалося усе тіло було оголеним дротом, а уся ця енергія збиралася між стегнами. Лише він міг допомогти їй звільнити цю вибухову енергію, щоб знову її здобути.
   Дмитро провів язиком по її шовковій шиї, від ключиці до вилиці, і відчув, як вона швидко задихала. Його пальці пестили її клітор, а потім опускалися у глиб шовку, розповсюджуючи вологу по пелюсткам її квітки. Він відчув, як у вухах засвистіло, а серце видавало шалений ритм об ребра. Його збуджувала її реакція на його доторки,… його збуджувало те, як вона піддається ласкам,… його збуджувало її тихе зітхання… Він бажав їй віддати усе своє кохання, усі свою ніжність та пристрасть.
   Дмитро прискорив темп у глиб її гарячого лона, коли відчув, що вона готова приймати його. Його пальці дико рухалися у полоні її шовку, а його губи припали до одного з коралових пуп’янків.
   Вікторії здавалося, що вона божеволіє, і що витримати такі солодкі муки, вона не зможе. Тіло відгукувалося на його дії, і вона не зрозуміла, як вже сама насаджується на його пальці, тримаючи його за руку. Вона відлітала у свій… десь різнокольоровий всесвіт, де мерехтять зірки…
   — Давай, моя мила… давай кохана… — Його пальці зробили останній удар, і він відчув, як вона вигинається від екстазу. — О, так! Так! Так!
   — А-а-а… А-а-а… А-а-а… Дмитре… Дмитре… — Вікторія викрикувала його ім’я від насолоди, доки її тіло здригалося під смачними хвилями оргазму.
   — Так,… так… моя Ягідко… — Дмитро сховався об її шию і тихо прошепотів: — Ти неймовірна… Я кохаю тебе.
   — І я… — Вона здригалася, а її слова були на видиху. — І я тебе кохаю. — Я тебе дуже бажаю… прошу… про-шу-у-у…
   Дмитро влігся між її ніжками, і обережно увійшов у шовк, який на нього чекав. Вона була така волога,… така гаряча,… і його…
   — Ти моя… моя… — Пролунав його хриплий голос над нею. Він дивився у її сірі очі, доки пірнав у неї з захватом та тремтінням. — Ти моя…
   — Твоя… я твоя… — Вікторія притиснула його своїми ніжками, надавлюючи на його сідниці. — Твоя…
   Дмитро припав до її вуст, сплітаючи їхні язики, у палкому вирі почуттів, доки рухи внизу стали набувати могутні поглиблювання у ніжні тенета.
   — Ти така смачна, Вікторіє… — Він знову поцілував її, а потім знову видихнувши, додав: — Така м’яка… така солодка…
   — М-м-м… — Вікторія притиснула його, ще міцніше до себе і викрикнула: — О, так! Дмитре… Дмитре…
   Дмитро поспішив вибухнути з нею в унісон і розчинитися у коханні. Їхні тіла приймали одне одного, дарували ейфорію та безкінечне кохання.
   — О, Господи! Ти неймо-ві-р-на-а… — Він ледь дихав… у вухах дзеленчало,… кров бурлила у жилах, а він все наповнював її собою.
   — І ти… і ти неймовірний… — Вікторія вчепилася кігтиками об його сідниці, і все смакувала і смакувала його міццю в середині себе.
   Він обережно перевернув її на бік, так і не виходячи з неї. Дмитро шепотів ніжності та захват, виспівуючи красу її тіла… Він ніжно торкався її шкіри губами, доки його рука стискала її налиту персу… Він відчував, як Вікторія тремтить і тихо зітхає,… доки взагалі не поринула у солодку млість,… а потім і у сон. Він торкався її плеча губами, коли і за ним прийшов Морфей…

*******     *******    *******    *******    *******

   Дмитро прокинувся першим, і поглянувши на свою Геру, тихо прошепотів:
   — Пробач мені, моя кохана… — Він провів долонями по обличчю.
   Дивлячись, як вона тихо дихає,… як її груди здіймаються, а коралові пуп’янки виглядають над ковдрою, він блаженно усміхнувся. Картина, яка захоплює та бентежить уяву. Вони кохалися кілька годин тому,… вони дарували одне одному кохання… Ця прекрасна жінка, носить під серцем його дитя,… а він… він брехливий козел, який не зізнається їй у своєму ганебному вчинкові.
   — М-м-м… — Вікторія потягнулася, і усміхнувшись, відкрила очі. — Привіт… — Промуркотіла вона, дивлячись на чоловіка, якому подарувала своє серце. — Що?
   — Нічого… просто дивлюся на тебе і гадаю, як мені пощастило. — Він простягнув руку і провів кісточками пальців по її щічці. Вона і досі пашіла після сексу,… рожеві щічки прикрашали її тендітну вроду.
   — У мене напевно безлад на голові,… чорні плями під очима від фарби,… а ще…
   — А ще – ти неперевершена. — Ствердив Дмитро, і нахилившись, поцілував її кораловий пуп’янок.
   — М-м-м… О, Дмитре… перестань, бо я знову буду готова підкорювати вершини… — Її очі засяяли і її рученятко пірнуло під ковдру, знаходячи його плоть.
   Дмитро засміявся, і його міцні груди здіймалися у такт сміху.
   — Ти неймовірна… неймовірна, моя Ягідко!
   Їхню ідилію порушив сигнал нового сповіщання. Вікторія подивилася на екран свого мобільного і побачила, що у facebook, хтось додається у друзі. Цей хтось виявився ресторан «Фламінго».
   — Це ресторан Ігоря, додається у друзі. — Вона засміялась, і відкинувши телефон на ковдру, знову взялася за попередню… солодку… справу.
   — О, так, моя Ягідко… так… — Дмитро розчинився під пальцями Вікторії, яка виробляла неймовірні речі з його членом, який у мить прокинувся.

*******     *******    *******    *******    *******

   Прокинувшись, Вікторія та Дмитро швидко прийняли душ, поснідали та одягнувшись, поспішили по своїх справах. Дмитро, як завжди почувався козлом, бо знову збрехав, що йде на роботу.
   Коли він дістався своєї квартири, була вже одинадцята. Для нього зазвичай день починався о третій або четвертій, але зараз – все змінилося. Колись він відривався у клубах, займався сексом у кутках тих самих закладів, і не знав міри грошам, але це було колись… Йому було неприємно згадувати те, що було ще нещодавно. Він тепер інший. Він тепер дорослий чоловік, який кохає і його кохають. Він скоро стане батьком і зробить Вікторію назавжди своєю. Головне, щоб Вікторія все зрозуміла і пробачила. Він вірив, що все так і буде. Вона його кохає, а кохання вміє прощати.
   У Дмитра задзеленчав мобільний. Подивившись у екран, він побачив, що дзвонить Лана. Ніяк не відреагувавши, він встав і пішов до своєї кімнати, яка виглядала королівською на фоні квартири Вікторії. Як же йому сильно кортіло привести Вікторію сюди і поселити її тут. Він хотів подарувати їй усі блага світу, усе, - щоб вона була в затишку та комфорті.
   Його телефон знову завібрував, - і це знову була Лана. Дмитро насупився і стиснув в жмені телефон. Йому було не до розмов з колишньою, тому він знову сховав до кишені свій телефон.
   Пройшовшись по кімнаті, він відчував, що тут бракує руки Вікторії, щоб ця квартира була затишною та теплою. Він звик до її милих дрібничок, звик до аромату домашньої їжі і до її дзвінкого сміху. Дуже скоро, ця квартира пізнає справжнє кохання. Скоро… дуже скоро, Вікторія буде жити з ним тут, а зимові та літні вікенди, вони будуть проводити у заміському будиночку. Все вийде і Вікторія його зрозуміє. Він впевнений.

*******     *******    *******    *******    *******

   Вікторія підсмажувала шампіньйони у білому вині, коли до неї позаду хтось підійшов і промовив:
   — Привіт, Вікторія…
   Вона насупилась, не пізнаючи голос. Обернувшись, Вікторія підняла брову у подиві і промовила: — Ви?