Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"

− Що питати? – уточнюю обережно, намагаючись не зважати на те, що сиджу я на його хвості. І мій голий зад знаходиться дуже близько від того місця, звідки у нього член висовується.

Якось вибратися б. Але друге крісло займає Шоа-дар. І дивиться на мене так, що стає відразу зрозуміло – варто мені вибратися з рук одного брата, і я одразу опинюся в обіймах другого.

− Ти ж говорила, що не знаєш-ш-ш нас і тому боїш-ш-шся. Можеш поставити свої запитання. А ми відповімо, якщо вважатимем це прийнятним.

То он воно що? Вирішили задовольнити мою цікавість, щоби не боялася сексу з ними. Що ж, гріх не скористатися такою нагодою.

− Добре, − киваю, натягуючи сорочку на коліна і намагаючись менше смикатися на своєму живому «кріслі». – Скажіть, будь ласка, хто ви? Як називається ваша раса?

− Наш-ш-ша рас-с-са називається на-агари. Ми є підданими імперії Аш-ш-ша-Ірон, і належимо до Високого Дому Чорних на-агарів, − рівним тоном відповідає Са-ард.

Отже, на-агари, а не наги. Потрібно запам’ятати. Ще й чорні. Не дивно з їх шкірою, кольору темної сталі, і чорними, зі сріблястим візерунком, хвостами. Тепер зрозуміло, чому Шоа-дар так багатозначно посміхався, почувши моє прізвище... і, до речі, про це.

− А якою мовою ми зараз говоримо?

− Мовою аш-ш-шарів. Це найчисельніша і, відповідно, владуща раса в імперії, − отримую відповідь цього разу від змія молодшого. – Вона прош-ш-шита у твоїй пам'яті.

Ну не зовсім у моїй, припустимо, але про це трохи пізніше спитаю. І взагалі про пам'ять. Зараз мене цікавить інше.

− Я не впевнена, бо в той момент була трохи не в собі, але мені здається, що своє ім'я та прізвище я назвала вам своєю рідною мовою, але ви все зрозуміли… ви знаєте мови землян? Чи мені здалося?

− Не здалося. І так, ми розуміємо всі відомі в нашій частині всесвіту мови. У тому числі ті, які існують на твоїй планеті. Це можливо завдяки спеціальному імплантові, універсальному лінгвістрові. У тебе він теж встановлений, − перехоплює естафету пояснень Са-ард.

Запитувати про те, чи знають у їхній імперії про Землю після того, що я вже почула, буде щонайменше безглуздо. Але дещо мені все ж таки хочеться зрозуміти:

– Я так розумію, що крім вашої імперії існують й інші… цивілізації та… держави, – старанно підбираю слова. Бачу, ствердний кивок Шоа-дара і вже впевненіше продовжую: − Ви знаєте про Землю, знаєте наші мови, ось навіть біосинтезоїдів у вас роблять за прототипами землян. Хоч я й не розумію, навіщо. Але ж у нас про інші цивілізації нічого невідомо, тільки припущення існують. Ну чи принаймні простим людям нічого не відомо. Чому так? З нами не контактують?

− Офіційно ні, − незворушно повідомляє змій старший. – Ваш-ш-ша планета знаходиться в закритому с-с-секторі. Держави Араянс-с-са дванадцяти на законодавчому рівні не втручаються в розвиток нижчих рас-с-с. Але нелегальні, або незапротокольовані контакти іноді трапляються.

Отже, ми для них нижча раса? Не найприємніша новина.

− Але коли ви мене купували, я чула щось про імператрицю землянку, − повертаюся до нього. − Це правда? Мені не почулося?

− Не почулося, − киває він. − Дружина наших імператорів справді землянка.

− А як так вийшло? − округляю я очі. – Як вона потрапила до вашої імперії?

− А ось про це тобі знати не належить. Державна таємниця, − криво усміхається Са-ард.

Нічого собі! Що ж там за історія така? І я вже вкотре чую про «імператорів». В імперії імператор не один? Скільки їх? Двоє? Троє? Більше? І на всіх одна дружина? Мені цього не збагнути. Уявляю, як її охороняють.

− Звернутися до неї за допомогою теж не можна? – питаю, вже не сподіваючись на позитивну відповідь.

Очі Са-арда невдоволено спалахують, наче йому не подобається моє запитання. Та й від Шоа-дара відчувається щось схоже.

− Чому ж? Можна, − тягне старший брат. − Але на цей момент це технічно неможливо. Зв'язку з Аш-ш-ша-Ірон у нас зараз немає, і не буде, поки ми не закінчимо нашу місію і не повернемося в рідний Всесвіт.

− Тобто як… у рідний Всесвіт? – ошелешено витягується моє обличчя. – А зараз ми де?

Вітаю, любі читачі. Дякую, що читаєте і підтримуєте мою книгу. Мене це неймовірно надихає. Історія Жені лише набирає обертів, попереду ще дуже багато цікавого. Підписуйтесь на мою авторську сторінку, щоб не пропустити жодних новин і новинок;))