Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Спомини 📚 - Українською

Читати книгу - "Спомини"

997
0
29.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Спомини" автора Йосип Сліпий. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Езотерика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 305 306 307 ... 334
Перейти на сторінку:
Кривошеин. Две встречи: Митрополит Николай (Ярушевич). Митрополит Никодим (Ротов). Санкт-Петербург 2003.(обратно) 641

Госстрах (букв.: державне страхування) — союзно-республіканська система органів державного страхування в СРСР, що перебувала у віданні Міністерства фінансів СРСР. Тут, очевидно, мається на увазі Головне управління державного страхування СРСР.

(обратно) 642

Рос.: “Ні. Це державний жах”.

(обратно) 643

Берія був заарештований 26 червня 1953 і розстріляний 23 грудня 1953 р.

(обратно) 644

Фелікс Верцінський (Feliks Wierciński, 1858–1940) — єзуїт-місіонер, народився в м. Пуцьк (у той час — Путціґ у Східній Пруссії), у 1877 р. закінчив гімназію в Нойшадті, у 1878 р. вступив до Товариства Ісуса в Старому Селі, вчився в Німецькій колегії (Colegium Germanicum) у Римі, у 1885 р. висвячений на священика, душпастирював у Сілезії (м. Катовиці), згодом був духівником у Вроцлаві, у 1887–1903 — адміністратор у провінції Ганновер, у 1904–1911 — на місії в Росії. У 1903 р. прибув до Москви як бібліотекар барона Кессенбурґа і протягом кількох років (1903–1905) займався науковою працею. У 1905 p., після указу Миколи II про віротерпимість, почав активну місійну діяльність у Москві. У 1905 р. заснував жіноче Згромадження Пресвятої Родини, що деякий час діяло у Сант-Перербурзі; у 1907–1911 pp. виконував обов’язки вікарія церкви свв. апостолів Петра і Павла в Москві та віце-декана Москви. Після 1911 р. працював серед католиків у Данії та Німеччині, у 1924–1938 — в Естонії, а потім — у Румунії. Докладніше див.: Bronisław Czaplicki. Jesuici w Rosji na początku XX w. // Śląskie Studia Historyczno-Teologiczne 39 (1) (2006) 136-164.

(обратно) 645

Вільгельм Франц фон Габсбурґ-Лотрінґен, він же Василь Вишиваний (Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen, 1895–1948) — австрійський ерцгерцог з роду Габсбурґів-Лотаринзьких, член імператорської сім’ї, український військовий та політичний діяч, поет. Народився в Істрії (м. Пула в теперішній Хорватії). Військову справу опановував у Відні та Вінер-Нойштадті. В цей період зацікавився українською культурою: вивчав українську мову та історію, читав українських письменників, подорожував Карпатами. З 1916 — член парламенту, де налагодив контакти з українськими політичними діячами. Вважався претендентом на український трон у випадку створення української держави під протекторатом Австрії та Німеччини. Після Берестейського миру 1918 р. став полковником Легіону УСС, де мав велику популярність і отримав від вояків ім’я Василя Вишиваного. У 1918–1921 pp. співпрацював з Директорією, у 1921–1947 pp. жив у Франції, Іспанії, Відні, займався бізнесом та літературною діяльністю, регулярно дописував до віденського журналу “Соборна Україна” та інших українських видань в діяспорі, мав спорадичні контакти з діячами ОУН, через що потрапив у поле зору радянської розвідки і став жертвою репресій під час радянської окупації Відня (1944–1947). У 1947 р. заарештований і звинувачений у шпигунській діяльності та зв’язках з ОУН. Помер під час слідства у Лук’янівській тюрмі від туберкульозу легень 18 серпня 1948 р. Про нього див.: Ю. Терещенко, Т. Осташко. Український патріот із династії Габсбургів. Київ 2011; Thimoty Snyder. The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke. New York 2008.

(обратно) 646

Йосиф Сліпий прибув у Маклаково 21 серпня 1953 р. (ГДА СБУ, ф. 6, спр. 67829, т. 1, арк. 57). Селище Маклаково (населення в 1959 р. — понад 13 тисяч чоловік) знаходилося на лівому березі Єнісею недалеко від гирла Ангари й підпорядковувалося Єнісейській міській раді; було одним із центрів лісової промисловости Красноярського краю (там діяв деревообробний комбінат та лісоперевалочна база). У 1975 р. на його основі створено місто Лісосибірськ (за рахунок приєднання до нього селища Новомаклаково, а в 1989 р. також і Новоєнісейська).

(обратно) 647

Текст листа див. у вид.: І пізнаєте правду, док. № 1, с. 85–86.

(обратно) 648

Перший том “Історії” Сліпий у 1954 або 1955 р. вислав посилкою разом з продуктами о. Степану Ратичу у м. В’яземськ Хабаровського краю; другий том був висланий у 1956 р. Сліпий просив о. Ратича переписати рукопис і копію зберігати в себе. Йосиф Сліпий також просив о. Ратича по можливості ознайомити з “Історією” священиків Івана Пасіку, Костя Левицького та інших з метою отримати від них відгук на працю. Оригінал рукопису Степан Ратич мав переслати до Львова крилошанину Адріяну Зафійовському, а той мав зробити з нього машинопис і зберігати в бібліотеці. Ратич передав два томи рукопису Зафійовському на Україну через ігумена ЧСВВ Михайла Борсу.

(обратно) 649

Євдокія Бич, її син Михайло Бич та їхня родичка Зиновія Пужак, що жили в Маклакові, були довіреними особами та кур’єрами митрополита Сліпого. Завдяки своїм родинним та особистим контактам вони допомагали митрополитові переправляти тексти “Історії” священикам на засланні в Сибіру (Степану Ратичу, Івану Пасіці) та в Україну (Марії Наконечній, сестрі Меланії Куцині та іншим).

(обратно) 650

Ілля Блавацький (1911–1988) — священик Перемиської єпархії, родом із с. Стронятин на Львівщині. Висвячений у 1935 p., до війни душпастирював у с. Турка (1935–1937) та м. Рава-Руська (1937–1939). Під час Другої світової війни керував Українським допомоговим комітетом. Після арешту єрархів УГКЦ о. Гавриїл Костельник пропонував органам НКДБ Іллю Блавацького як можливого кандидата в члени Ініціятивної групи для “возз’єднання” УГКЦ з РПЦ, через що Блавацький став об’єктом пильної уваги НКДБ і його щомісяця (від 29 квітня до 15 вересня 1945) викликали до НКДБ й намовляли приєднатися до Ініціятивної групи. У вересні 1945 р. він був заарештований і засуджений за антирадянську діяльність на 10 років таборів і п’ять років позбавлення громадянських прав з конфіскацією майна. Покарання відбував на каменоломні у м. Сталіно (тепер Донецьк), в таборах на Уралі та в Казахстані. Після звільнення в жовтні 1954 р. перебував на спецпоселенні у Красноярську, де жив разом із родиною, працював

1 ... 305 306 307 ... 334
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спомини», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Спомини"