Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Все буде добре 📚 - Українською

Читати книгу - "Все буде добре"

282
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Все буде добре" автора Олег Бакулін. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 105
Перейти на сторінку:
до Антона. Той, уже піднявшись із землі, однією рукою обперся на загорожу, а іншу виставив уперед, наче захищаючись.

– Дядьку Петре, ви той… не лізьте. То є моя особиста справа, і я її зараз…

Перш ніж Антон встиг завершити речення, чоловік заламав йому руку за спину, різко розвернув і ривком притулив до себе.

– Ти що робиш, придурку? – зашипів Петро Олексійович. Куди й дівся його «сільский акцент», за яким чоловік прикидався дурником перед перевірками з області.

– Ця с-сук…. Забрав у мене Марію… Я знаю: це він винен…

Клацнув замок, двері прочинились, і на порозі дому з’явився секретар райкому. Розчервонілий, злий, зі скалкою в руках.

– Нарешті прийшов хтось із мізками в голові! Петре, що відбувається?

– Ти с-су… Нащо ти забрав у мене Марію? Що ти зробив із нею? Верни! Верни мені її! – Антон спробував вирватись, але Петро тримав міцно.

– Про що говорить цей дурнуватий? – нахмурився секретар.

– Антоне, що ти мелеш? – гаркнув Петро Олексійович.

– Я не… Я не мелю. Я все знаю. Це ви, ваших рук справа. Ви розказали Марічці про яскраве життя. Про заможне майбутнє. Що все можна мати – лише треба взяти. Я знаю, я чув, вона казала. Ви наговорили, а вона взяла та поїхала. Від мене.

– Тьху ти, йопересете, – сплюнув секретар. – То ти через це бісишся? Через якусь дівку? Хлопче, отямся. Вона має своє життя, робить свій вибір. А якщо ти алкоголік, то що вона буде робити біля тебе? Що ти можеш їй дати?

– Я не… алкоголік. Дядьку Петре, скажіть йому, що я не… аклотолік…

– Не алкоголік, не алкоголік, – запевнив Петро Олексійович. – А тепер ходімо. Проспишся, тоді й потолкуємо.

– Але с-с-секретар… Ця падлюка… – Антон спробував вирватися.

Та де там. У дядька Петра були надто міцні руки. Він мовчки потягнув хлопця за собою, подалі від юрби, подалі від ганьби. А люди стояли й осудливо дивились услід.

– Антоне! – окликнув секретар. – Я розумію, для тебе зараз світ рушиться, але знай: завтрашній день настане, хочеш ти цього чи ні. І ніж запивати своє горе, знайди краще в собі сили встати та з гордістю зустріти все те, що прийде зі сходом сонця.

Антон забув слова секретаря райкому, щойно його будинок зник за поворотом. Петро Олексійович провів хлопця на сусідню вулицю, де вже переминався з ноги на ногу Тезко.

– Відведи його додому. Нікуди не звертати, прямо додому, ясно? – наказав, а сам пішов назад до секретаря.

– Ну що, Антоне, ходімо… – почав Тезко.

– …в клуб! – перебив його Антон. Легко вивільнився з дружніх рук і твердим кроком рушив у темряву сільських вулиць. У Тезка не залишалось варіантів, як піти слідом.

4

Клуб культури. Адміністративна одиниця сільського значення. Такі були в кожному селі району. Дерев’яні коробки, де при світлі дня насаджували партійну ідеологію, а при світлі ліхтарів – основи культури. Адже ефективний трудовик – це задоволений трудовик. Тому вдень тут лунали гучні фрази про комсомол і партію, а після заходу сонця – не менш гучна музика. Секретар райкому не дотримувався принципів комуністичного дозвілля, тож на сцені альтанки за клубом ударники труда танцювали й під запальні українські пісні, і під заборонені «Beatles». А якщо дуже щастило, і з вокально-інструментальним ансамблем можна було домовитись (а це переважно були музи`ки з Чорткова, де чарчина давно слугувала одиницею обміну), то півсела витанцьовувало рок-н-рол. Тоді кращі парубки на селі хапали за стан своїх наречених (чи просто симпатичних кобіт) і крутили їх у шаленому танці. І крутили, і крутили, і крутили, і крутили…

Антон схопився за колону альтанки, міцно стиснувши зуби. Світ перед ним майорів і шумів, а заначка вуйка Степана просилась на волю. Не можна, ой, не можна. Серед хлопців їхнього села ходив спір: «Хто блює від алкоголю, той в засос цілує Олю». Дівчина змалечку не була красунею, однак більшу огиду викликав той факт, що її батько працював на гімновозі. Їздив на пошарпаному ЗІЛі, відкачував лайно з вигрібних ям, ставив авто біля свого дому. Однак йому завжди бракувало часу відремонтувати цистерну, тож зібране лайно часто протікало в нього на подвір’ї, створюючи специфічний ореол як навколо будинку Олі, так і самої дівчини. Згадавши, що його чекає, хлопець ледве встиг стримати блювотні рефлекси.

– Антоне, тобі зле? – підійшов Тезко, який усе ніяк не хотів відчепитись.

Антон лише відштовхнув хлопця та швидким кроком рушив від альтанки. Швидким, однак не дуже певним. Нога зачепилась за ногу, і парубок ледве втримав рівновагу, схопившись за м’яку гілку.

– Вай, вай, це можна вважати пропозицією? Чи ти з тих, хто лише збезчестити може? – усміхнено підморгнула Ірина, за чиї груди схопився хлопець.

Антон повільно підвівся, і усмішка зійшла з її обличчя.

– О-ла, Антончику, ти що, п’яний? – стурбовано запитала дівчина, підходячи ближче.

Наступної миті Антон впився в її губи міцним поцілунком. Ірина ледь вирвалась.

– Ти що робиш? – обурено вигукнула.

– Зна… Знаєш, Ірко, ти така статна баба… Хоч і курва послідня, – Антон зробив до неї крок, вона ж відступила назад. – Але сьогодні якраз такий вечір… Ху… Хороший… Сьогодні я б поговорив з тобою… по душах, – він опустив погляд нижче, і дівчина прикрила руками виріз сукні.

– Антоне, що з тобою?

– Зі мною? – хлопець усміхнувся. – Я

1 ... 30 31 32 ... 105
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Все буде добре», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Все буде добре"