Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Друзі зі змієносця 📚 - Українською

Читати книгу - "Друзі зі змієносця"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Друзі зі змієносця" автора Володимир Бабула. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 52
Перейти на сторінку:
просимо на борт літака.

Мак-Гарді з Лікургосом увійшли в апарат.

Старому запропонували місце в кабіні головного пілота, а лікаря запросили оглянути літак. Сполучні коридори були такими низькими, що він мусив ходити нагнувшись.

У кінці коридору вони зупинилися й відчинили овальні металеві двері.

Як для вас пасажирська кабіна трохи замала, - пояснили йому. - Крісла легко перетворюються на лежаки, так що можете з комфортом подорожувати й лежачи. За протилежними дверима знаходяться склади.

Ви давно знайомі з Мак-Гарді, лікарю? - запитав другий чоловік у скафандрі.

Ми разом навчалися. Й відтак час від часу зустрічалися, - сказав Лікургос невпевнено.

Це добре. Хочемо попросити вас про дружню послугу. Життя Мак-Гарді в серйозній небезпеці. Ми дізналися про це лише вчора, цілком випадково.

Корабель наш рухається за рахунок антиматерії, що складається з негативних протонів. Як ви знаєте, антипротон мусить бути ізольованим від протона, оскільки при стиканні ці дві частинки вмить перетворюються на випромінювання.

Щоби вільно й безпечно користуватися антиматерією, ми ізолюємо її від звичайної матерії спеціальними хвилями, що випромінюються оцим приладом, - чоловік указав на маленьку скриньку, прикріплену в нього на скафандрі. - Пристрій діє в радіусі трьох метрів. Він захищає нас так надійно, що можемо безпечно дотикатися до антиматерії й навіть носити її в кишені. Один із таких пристроїв знаходиться в Мак-Гарді. Він позичив його без нашого відома...

Й має з собою також антиматерію! - скрикнув лікар. - Я пересвідчився в цьому навіч. Тепер усе зрозуміло. А я марно сушив голову, якою вибухівкою він улаштував у моєму гірському помешканні кілька вибухів. У його руці були часточки антиречовини, нешкідливі й такі маленькі, що я їх не помітив. Однак, вийшовши зі сфери дії захисних хвиль, при першому-таки дотику до звичайної речовини вони вибухали. На щастя, вибухи не були катастрофічними, оскільки антиматерії було небагато.

Раді, що ми розуміємо одне одного. Нас вельми засмутило б, якби з нашої вини трапилося нещастя. Ми питали в Мак-Гарді, чи він не зичив у нас антиречовину та пристрій, але він заперечує. Не знаємо, навіщо йому антиматерія. Можливо, для наукових цілей. У будь-якому разі, побалакайте з ним і попередьте, що це дуже небезпечна гра.

Скажіть, а чи відома вам уся його історія? - поспитав лікар.

Гадаємо, що так...

Тепер розумію, чому після серцевого нападу він не дозволив стягнути з себе блузу і сорочку. Десь на тілі мав схований захисний пристрій, - промовив Лікургос замислено.

Повернімося до кабіни керування, - сказав один із невідомих людей. - За хвилину приземлимося на аеродромі Всесвітньої Академії.

Хіба ми вже летимо? - спитав лікар здивовано.

Тільки-но вони зайшли до кабіни, двері розчинилися й перед ураженим поглядом лікаря постав палац Академії.

Наші ракетні літаки також літають швидко, але цей випереджає будь-який з них, - сказав Лікургос з ентузіазмом, коли вони з Мак-Гарді виходили з апарата.

Люди на аеродромі вітально замахали руками, однак незвичайний літак їх зовсім не вразив. Вочевидь, про нього вже знали.

Заходьте! - почулося з кабінету президента Академії.

Лікургос і Мак-Гарді увійшли.

Президент зі здивування подивився на старого. Не йняв віри очам. Збуджене обличчя, порізане глибокими зморшками, сухі руки й похилена шия - це не сучасна людина! Це привид, що відвідав сьогодення з нещасливого минулого.

Однак очільник швидко опанував себе. Обличчя його осяяла дружня посмішка.

Вітаю вас, друзі! Сідайте. Здрастуйте, докторе, - звернувся до Лікургоса. - Як поживаєте? Чув, що ви хочете нас чимось здивувати. Чи не розкриєте мені, над чим працюєте?

Боюся, Лікургос може здивувати вас неприємно, - втрутився в розмову старий. - Гадаю, я також здивую вас, президенте. Дозвольте відрекомендуватися: Мак-Гарді, учасник експедиції до тризір’я Центавра.

Мак-Гарді? - видихнув президент уражено. Оговтавшись від подиву, додав: - Радий, що ви вижили.

Відтак ступив до старого й подав йому руку.

В Мак-Гарді запаморочилася голова. Він не знав, сон це чи ява. Адже очікував зовсім іншої зустрічі. Чи, може, президент не розуміє?

Я Мак-Гарді, колишній член «Братства сильної руки», - сказав він рішуче.

Розумію вас. Ви були членом екіпажу «Променя». Через жорстоку випадковість вас покинули на планеті Кварті. Повернулися ви з нашими друзями зі Змієносця. Ми їм за це дуже вдячні. А тим «Братством» тепер не переймайтеся. Побалакаємо про нього пізніше. Краще розкажіть про своє життя на Кварті.

Старий похитав головою.

Спочатку мушу чесно повідомити, що Лікургос також є членом «Братства». Я не донощик, але повинен це сказати - в інтересах людства.

Ваша правда, Лікургос був членом «Братства». Й він-таки став останньою жертвою гарячки минулого. Однак подолав цю лихоманку й нині є цілком здоровою людиною в справжньому сенсі цього слова. Ми віримо йому.

Яке покарання мене очікує? Скажіть відверто, я не боягуз.

Президент посміхнувся.

Як ви знаєте, я не суддя. Вашу подальшу долю вирішить Президія Академії. Та гадаю, що своє покарання ви вже відбули на Кварті. Тепер щонайперше мусите відпочити.

Мак-Гарді встав і, піднявши тремтячу руку, важко витиснув із себе:

Президенте...

Погляд його затуманився, й він опустився назад у крісло. Лікургос підскочив і схопив його за плечі, щоб не дати впасти на підлогу.

Серцевий напад - і не перший, - пояснив президентові, що також поспішив на допомогу.

Старого обережно поклали на канапу й розстебнули блузу та сорочку.

Пристрій не знімайте - взагалі не чіпайте його! - вигукнув

1 ... 30 31 32 ... 52
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Друзі зі змієносця», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Друзі зі змієносця"