Читати книгу - "Танго наосліп, Ельма Кіраз"

— І своїй наполегливості. Будь ласка, не применшуй свої успіхи.

— Вибачте, а де тут… — швидко заговорила я.

— Он ті двері і наліво, — тренер вказав на двері роздягальні і я кивнувши, швидко поспішила туди. Замкнувшись, підійшла до дзеркала і вперлась руками об раковину. Це якесь безумство, бо по-іншому мені це важко назвати. Я хвилювалась за нього, боялась. Не просто як за звичайну людину, а якось інакше. Мені було страшно, що з ним щось серйозне. Невже я починаю закохуватися? Але це відверта маячня, у нас не може бути нічого такого. Сподіваюся, у голову він отримав добряче і цей момент зникне з його пам‘яті. Я швидко вмила лице холодною водою і вийшла назад. Серафим стояв уже одягненим і з сумкою. Полегшено видихнувши, я зрозуміла, що ми нарешті повертаємось додому. В машині я відвернулась від нього максимально, весь цей час дивлячись у вікно. Я бачила, що він інколи дивиться на мене, але намагалась не реагувати на це. Але як можна відгородитись від нього, коли ми разом живемо у такій крихітній квартирі.

— І як тобі? Зрозуміла, що я ніде не вештаюся? — запитав Серафим, уже коли ми зайшли до квартири.

— Надзвичайно цікаво. Особливо той момент, коли ти майже вмер. Було круто.

— Не дуже, — хлопець засміявся і з його рани знов виступила кров.

— Це треба…ну…промити, — пробурмотіла я і пішла до кімнати за аптечкою. Ще не вистачало, щоб він забруднив тут рушники чи ще щось своєю кров‘ю.

— Ти сьогодні надто люб‘язна, мені аж страшно, — сказав Серафим, коли слідкував за тим, як я змочую ватний диск антисептиком.

— Я теж можу бути доброю, як і ти. І на цей плед таки більше схожа теж я. Ти поки що десь посередині між ним та старим.

— Інколи твої вислови бувають надто безглуздими.

— Годі. Мовчи, — я примружила очі і почала акуратно обробляти його рану. Спочатку він сіпнувся, але потім мужньо терпів. Довелось змінити ватний диск на інший, бо крові було щось надто багато. Серафим уважно спостерігав за тим, що я роблю, я ж намагалась не звертати на це увагу. А потім чи випадково, чи навмисно він повернув голову і його губи доторкнулись до моєї долоні. І тоді моє тіло наче прошив струм.