Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

Хутко загинеш, ревучий… Гребля Дніпра перетне, Високо здіймуться води І твоє «пекло» страшне Не загуде на негоду. І над камінням лав, Лав твоїх диких і пінних — Тихо важкий пароплав З моря на Київ полине… Й будеш ти журно стогнать Десь там на дні у в’язниці, І Святослава рать Буде ві сні тобі снитись. З циклю «Сон-городи»
Ах, які красиві будинки Будувались колись для бога — В мавританському стилі картинка, Зачаровано снить сінаґоґа — Шестикутні зорі на стінах, Візерунки – письмо євреїв… Ой сумна Єговина святиня, Ох і пусткою ж віє з неї!.. А на дверях – червоні літери: «Клуб комсомольський» – напис. Ну, ясно… І сумні поетичні химери У душі моїй раптом гаснуть… Жовтень ходить у цьому будинку І цей напис – як щит перемоги — Буде тут і кіно, і мітінґ… О, Єгово, ти зайвий – їй-богу!.. Гнат Хоткевич

Народився 31.12.1877 р. в Харкові, де минула більша частина його життя. У 1900 р. закінчив місцевий технологічний інститут. Уже в студентські роки зайнявся культурно-освітньою діяльністю на селі, опанувавши гру на бандурі. Коли став контактувати з членами Української соціал-демократичної партії, це викликало підозри властей, у 1899-му його на рік виключили з інституту.

У 1905 р. взяв активну участь у революційних подіях, відтак змушений був емігрувати до Галичини. Подорожуючи Галичиною і Буковиною, виступав як бандурист та популяризував українські пісні і думи. На Гуцульщині, у с. Красноїлові, 1909 р. організував перший драматичний гурток, який згодом став Гуцульським театром. Г. Хоткевич був режисером, писав для театру етнографічні п’єси. Протягом 1909–1912 рр. театр побував з виставами на гастролях у Чернівцях, Львові і Польщі. У цей час Хоткевич також написав роман «Камінна душа», п’єсу «Довбуш», зібрав матеріал для роману «Довбуш».

Коли він у 1912 р. повернувся до Києва, його відразу арештували. Звільнили письменника наприкінці цього ж року, і він знову включився в культурне і літературне життя. У березні 1915 р. поліція вислала Г. Хоткевича як політично неблагонадійного за межі України до Білгорода Курської губернії, а згодом до Воронежа, де він перебував до лютневої революції 1917 р.

У 1921–1928 рр. Г. Хоткевич викладав українську літературу в Дергачівському зоотехнікумі на Харківщині, а з 1926 до 1928-го керував курсом бандури при Харківському музично-драматичному