Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Третій рівень. Короткі історії 📚 - Українською

Читати книгу - "Третій рівень. Короткі історії"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Третій рівень. Короткі історії" автора Андрій Анатолійович Кокотюха. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 54
Перейти на сторінку:
тільки діло… Борги… В голку просадив… За борги сестру можуть…

— Ясно з тобою все, — зітхнув я.

Дійсно, знайома ситуація.

У службі безпеки хазяїна цієї квартири працює один мій колишній колега. Тільки мене вигнали з поліції, а він сам пішов. Сватав якось мене до них, я відмовився. Ось звідки банкір про мене знав… І ось через кого він міг вийти на цього загнаного наркомана…

Ну що, схоже, комплекти ключів нам видала одна й та сама людина.

Я пригрозив худому пістолетом, підвівся, повернувся до спальні.

Коханці вже привели себе в порядок. Аліна навіть встигла зачесатися. Та повернула собі відчуття, що все це відбувається в її домі.

— Хто ви і як тут опинилися?

— Не все відразу, — я говорив до неї, як до малої дитини. — Між іншим, я вам обом життя врятував. Хоча б подякували…

— Дякую. І все ж таки?

— Та не женіть ви! Це, — кивок на кавалера, — ваш чоловік?

— Це має значення?

— Має.

— Ні. Це водій мого чоловіка, — просто відповіла Аліна.

— Ви часто тут проводите свої інтимні побачення?

— Тільки тоді, коли чоловіка нема в Києві. Я провела його в аеропорт. Зараз він уже в небі, по дорозі в Стокгольм. Тепер я можу…

— Не можете, — грубувато перервав її я. — Боюся, ми лише згаємо час. У квартирі є якісь цінні речі? Я маю на увазі — дорогий антикваріат. Якщо бути зовсім точним, мене цікавить ось це, — я витягнув з кишені золотий годинник на ланцюжку.

— Це… — Аліна розгублено подивилася на коханця, потім — на годинник, потім — знову на мене, — один партнер дав йому, під заставу, це дуже коштовна річ… Як він у вас опинився?

— Я його взяв із сейфу, Алю. Ключі дав мені ваш чоловік. Заплатив гроші, а за це я мусив зіграти невеличку виставу. Я збирався зімітувати пограбування. Через цей годинник у вашого чоловіка неприємності. Він не хоче його комусь там повертати. Ось і вирішив обставитися в такий спосіб. Потім я мусив влаштувати тут бардак, замовник уже придумав навіть, на кого можна перевести стрілки… Годинник, ясна річ, я мусив віддати йому. Я погодився, бо тут справді нема криміналу. Звичайно, я перевірив, чи його це квартира і все таке інше… Я зайшов сюди о дванадцятій сорок п’ять. Раптом приїхали ви обоє, від пристрасті забули про все на світі. Я заховався, а поки думав, що робити — з’явився той наркоман із пістолетом. У нього теж були ключі від вашої квартири.

— Де він їх… А, ясно! — тепер уже й Аліна все зрозуміла. — А для чого?

— Просто все. Йому заплачено за те, що він уб’є вас обох. І ваш чоловік, сонечко, одним ударом вирішує всі свої проблеми: вбиває дружину та її коханця, стає безутішним вдівцем і жертвою, може не повертати дорогий годинник. Квартиру ж пограбовано! Претензій не може бути, бо жінку під коханцем застрелили, що там якийсь годинник! Годинник же можна вигідно продати якомусь колекціонерові за бугор. Торгівля антикваріатом — частина бізнесу вашого чоловіка. Сума буде значно більшою, аніж взято грошей під заставу. Ну, а наш приятель, який мусив вас убити, міцно та давно на голці. Довго не житиме, а йому ще й допоможуть. Наприклад, передоз. І виглядатиме все так, ніби коханці вбиті наркоманом під час пограбування. Я ж мовчатиму, бо сам заліз у погану історію. Ось такий був розрахунок, мені здається.

Вони повірили.

Ось тільки банкір повернеться. І якщо за час його відсутності не станеться нічого з того запланованого, кожному з нас буде загрожувати якась нова небезпека. Тиха, немов нічна гадюка.

— У мене є гроші, — подав голос коханець, який досі мовчав. — Скільки хазяїн платив за нас тому типові?

Я назвав суму.

Не зважаючи на ситуацію, водій не стримав короткого смішка.

— Ми його замовимо. Мого хазяїна. Не такому наркоші, а солідним людям. За більші гроші.

І ось тепер слово за мною. Стою, дивлюся на них та думаю.

У мене, наприклад, безліч зауважень до цієї ідеї.

Але є в неї один плюс: проблеми чотирьох людей у такий спосіб будуть вирішені буквально одним ударом.

Двері без номера

Нічого складного мені робити не треба було.

Зайти в порожню квартиру, взяти там дещо і повернутися назад. Навіть хату можна було не зачиняти. Все одно господарі помітять зникнення картини відразу, щойно повернуться з концерту. Ясно, поліція приїде, почне старих виховувати: чого ж ви, мовляв, шановні пані та панове, лише один замок поставили, коли така дорога річ у квартирі… Нема чого кивати на броньовані двері, тепер майже всі двері в квартирах броньовані. До того ж однакові, за одним зразком зроблені. І замки там стоять здебільшого однакові, стандартні. Відчинити їх для майстра з досвідом — завиграшки.

Знаю, про що кажу. Сам слюсар, досить високої кваліфікації. Причому потяг до цього маю, можна сказати, з дитинства. Не повірите: в школі якось кабінет фізики відчинив за три хвилини. Протяг двері захлопнув, ключі вчителька на столі лишила, а в кабінеті — хімікати, все таке. З хімією я якраз не дуже дружив, тому відразу тоді вписався: «Алло Олегівно, давайте я зараз двері відчиню, а ви мені за це — хорошу оцінку, можна?». Вчителька спочатку отетеріла, погодилася більше, як згодом зрозумів, із цікавості — чи зможе семикласник впоратися. Зміг, звісно, мені навіть дівчатка наші поплескали в долоні. Як кажуть психологи, підвищив свою самооцінку, виріс у власних очах.

Саме через те, що себе поважав, пішов пізніше, вже в свідомому віці, з роботи. Майстрові такого класу не можна платити так мало. Мене не хвилювало, що служба державна, ставки маленькі, роботи багато, таке інше. Не хочете втрачати спеціаліста високого рівня — платіть високу зарплату, так всюди робиться. Я не той слюсар-алкаш, на якого карикатури малюють. Стежу за пресою, телебаченням, Інтернет у мене є.

Власне, з Інтернету все і почалося. Дав оголошення про свої послуги, вирішив почати приватний бізнес. Перший же замовник, точніше — замовниця, попросила приїхати до неї додому, сейф відчинити. Ключа згубила, бач, а чоловік дізнається — приб’є. Навіть погодилася таксі оплатити, аби я швидше приїхав. Це вже потім я взнав: коханка йшла від коханця, ключ від квартири мала, а від сейфу — зась. Тож швиденько, поки той не повернувся, вигребла з моєю допомогою всі долари та коштовності. Мене швидко вирахували, затримали, довго тримали, нарешті таки справедливо вирішили — ніякий я не співучасник злочину, на моєму

1 ... 31 32 33 ... 54
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Третій рівень. Короткі історії», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Третій рівень. Короткі історії» жанру - 💙 Детективи:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Третій рівень. Короткі історії"