Книги Українською Мовою » 💛 Дитяча література » Казки навиворіт, Ньюбі Райтер 📚 - Українською

Читати книгу - "Казки навиворіт, Ньюбі Райтер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Казки навиворіт" автора Ньюбі Райтер. Жанр книги: 💛 Дитяча література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 50
Перейти на сторінку:

- Нектар, ква? - насмішливо перепитала Жаба. - Та де ж ти тут квіти, ква, в цьому болоті побачила?! Тут лише латаття і очерет, ква. Так що доведеться, ква, змінювати дієту!

- Ага, щоб стати такою ж “вродливою”, як ти і твій любий синочок. Ні, дякую!

- Яке ж воно вредне, ква! - мовила Жаба вже до сина. - Тобі така точно потрібна, ква??

- Та вже невпевнений, ква! - зізнався той. 

Раптом у небі щось задзичало. Жаби підняли голови, а над ними пролетів величезний Жук-Рогач. Вони й оком не встигли зморгнути, як він схопив лапками Сантиметрівочку та знову піднявся над ставком.

- Ква, оце новина! - схопилася Жаба. - Наречену серед білого дня викрали!

- Мабуть, така доля, ква! - весело мовив синочок, радий, що не доведеться жити з такою примхливою красунею.

А Жук тим часом поніс Сантиметрівочку до лісу, підлетів до одного з дерев і посадив її на гілку.

- Перепрож-ж-ж-жую, пані за такий зухвалий вчинок з мого боку! - мовив він, віччливо поклонившись. - Мене звати Ж-ж-жорж-ж-ж!

- І чого ти, Жорж, мене викрав від моїх новоспечених родичів? - запитала дівчина. - Ти не зрозумій мене неправильно, я звісно вдячна тобі за це, але все ж?

- Летів я собі через поля і ж-ж-жита, пролітав над ставком, і раптом побачив двох мерзенних ж-ж-жаб, а поряд Ви - така прекрасна і ж-ж-жвава! Я просто мусив врятувати Ваше ж-ж-життя!

- Ок, припустимо! А з тобою я що робитиму?

- Мож-ж-жете стати моєю друж-ж-ж-жиною… - пробурмотів Жук схвильовано.

- Ого, який швидкий! Я б може і погодилася, але у мене є декілька умов!

- Які? Каж-ж-ж-жіть!

- Я харчуюсь лише нектаром із квітів! - почала Сантиметрівочка.

- Не проблема! - радісно відповів Жук. - Тут неподалік ціла галявина ж-ж-жорж-ж-жин. А ще там росте ж-ж-ж-жасмін.

- А ще мені потрібне зручне ліжко та тепле житло, адже вночі я мерзну.

- Ви мож-ж-жете жити зі мною! А ліж-ж-ж-жко я змайструю! І ще…

Жук не встиг договорити, адже до них на гілку раптом почали злітатися інші комахи. Вони з цікавістю поглядали на маленьку дівчину, однак в їхніх очах не було такого ж захоплення її красою.

- Якась вона бліда! - говорила велика зелена Муха.

- І талія у неї не занадто тонка, - критично оглядала її Оса.

- Та й крилець немає! - зазначив Метелик.

Жук по-іншому поглянув на свою обраницю.

- Можливо, друзі, ви і маєте рацію, це ж ж-ж-ж-жахливо! - мовив він.

- Ого, які експерти краси тут зібралися! - розгнівалася на критику комах Сантиметрівочка. - Не дуже з вами й хотілося залишатися. Гей, друже, - мовила вона Жукові. - Неси мене додому, я покажу дорогу. Не хочу залишатися серед цього “комашиного бомонду”.

А того двічі просити не треба було. Він обхопив лапками Сантиметрівочку і полетів назад. Та коли вони пролітали над полем, Жук став обідом Птаха, що пролітав повз. На щастя, дівчині вдалося спастися в останній момент і, схопившись за кульбабку, яку ніс вітерець, м’яко приземлитися на землю.

“Щось холоднувато вже,” - подумала Сантиметрівочка, йдучи між колосків пшениці. - “Треба знайти якийсь прихисток, а то я тут точно задубію”. Раптом вона побачила перед собою нору і пішла всередину. Дорогу їй перегородила Польова Миша.

- Ти куди це, дівко, зібралася? - пропищала вона незнайомці.

- Думаю, що до тебе в гості, - тій теж пальця в рот не клади.

- А щось принесла?

- Себе!

- І чим же мені в нагоді станеш??

- А що треба? Можу балачками розважати! Тобі тут, мабуть, самотньо одній!

- Я б так не сказала! - відповіла Миша. - Та нехай уже! Заходь. Будеш допомагати мені по господарству!

- Ми так не домовлялися! - запротестувала Сантиметрівочка.

- Ну тоді йди своєю дорогою і голову мені не мороч!

- Добре, добре, чого одразу проганяти?! Я ж пожартувала. Допомагати - це моє! Я помічниця ще та, от побачиш!

Та користі з маленької дівчини виявилося небагато. Вона цілими днями гомоніла про все на світі, поки Миша робила всю роботу: запасалася зерном, готувала їсти, приводила оселю до ладу. Все ж вигоду хазяйка з гості знайшла. До них почав навідуватися великий та поважний Кріт, який часто приносив Миші подарунки у вигляді зерна, а сам милувався Сантиметрівочкою.

Та вже й сама думала змінити апартаменти на більші, адже Кріт хвалився великою та теплою оселею та кликав її у дружини. Але перспектива прожити з підсліпуватим гризуном усе своє життя Сантиметрівочку не особливо надихало. Все змінилося в той день, коли неподалік від Мишиної хатки в одному з тунелів не знайшла замерзлої Ластівки. Спочатку дівчина думала, що та віддала Богові душу, але серце її ще калатало.

- І що з тобою, бідося, робити? - запитала Сантиметрівочка нерухому пташку. - Ти мені всю естетику коридора псуєш! Лежиш тут, не даєш пройти… Треба тебе виходити, щоб забралася звідси.

1 ... 31 32 33 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Казки навиворіт, Ньюбі Райтер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Казки навиворіт, Ньюбі Райтер"