Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Мій фантастичний хлопець, Інна Романова 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій фантастичний хлопець" автора Інна Романова. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 50
Перейти на сторінку:

- Боже, що ти твориш? - хрипко запитує Алекс.

- Щось не так? - яскрава широка посмішка з'явилася на моєму обличчі.

- Не треба, будь ласка, будь хорошою дівчинкою.

Таксі зупинилося і нам пора виходити. Алекс заплатив, підхопив мене на руки і вніс в свою квартиру.

- Ой, я вже тут була! – радісно крикнула. - Відпусти мене, я сходжу в ванну!

- Аню, обережно з водою, - втомлено видихнув мій наставник.

Я не облилася в цей раз, але моє всепоглинаюче бажання побешкетувати нікуди не поділося, весь час правильна, нудна і за ноутбуком, треба ж набиратися досвіду! З такими думками я рішуче роздяглася до спідньої білизни, знайшла сорочку Алекса і вбралася в неї, розпустила волосся, підмалювала губи і підправила макіяж. Подивилася в дзеркало - я красива! Пора бути зухвалою!

Вийшла з ванної кімнати і відправилася на пошуки хлопця мрії.

Він стояв на кухні і робив нам чай.

- Аню, випий ... чаю…- Алекс обернувся і мені здалося, на мить втратив дар мови. Хвилювання і якась ще емоція проскочила на його обличчі і потім сховалася за звичним спокоєм.

- Хочу вина! - крикнула  і підійшла близько до нього, майже впритул. - Я тобі подобаюся? Я гарна? Спокуслива? - і почала легко проводити по його торсу пальчиками. - Ну не мовчи, розкажи мені… - з придихом закінчила. Під час цієї гри у мене самої розігралися емоції не на жарт, хотілося пригорнутися до нього сильніше і ще чогось хотілося, тільки я не могла сформулювати це бажання конкретно.

- Красива і спокуслива, - у Алекса були трохи стиснені щелепи і він був весь натягнутий як струна, цікаво, це я так на нього дію? Чи перенапруження дається в знаки?

- Хочеш я тобі зроблю масаж? Я не фахівець, але бачила теорію, - підняла свій погляд на нього, Алекс глибоко дихав, але рівним голосом сказав:

- Анько, марш спати до себе в кімнату! Я серйозно, ти п'яна і поводишся не властиво тобі. Прошу тебе.

Мені було сумно, що він відсилає мене в кімнату, адже мені хотілося спілкування! Але і спати дуже хочеться, і взагалі, мене трохи хитає.

- Добре, продовжимо завтра, не забудь! - я пригрозила йому пальцем, послала повітряний поцілунок і пішла.

Тільки одна думка промайнула у мене перед сном - мені пити не можна.

 

Алекс

Я стояв під холодним душем і згадував події сьогоднішнього вечора.

Аня вважає мене красивим і це просто супер, тобто, моя зовнішність її приваблює. Але! Є якийсь інший !!! Як це з'ясувати? Адже я майже весь час проводжу з нею, хто ж цей таємничий противник?

Про спокушання я навіть згадувати боюся, як це було ... кров горіла в крові від її дотиків. Не так просто знаходитися три місяці поруч з коханою дівчиною і не робити кроків до фізичного контакту. А коли вона сама ці кроки робить - в рази важче.

З цієї ночі пити Ані дозволено тільки в моїй присутності! 

Я перевірив дівчину, вона солодко спала. Вкрив її ковдрою, поцілував у щоку і вийшов. Спи солодко, моя мила дівчинка.

 

Аня

Вранці мені хотілося померти від головного болю і сорому. Я заповзла під душ і стояла так пів години, намагаючись не думати. Боже, що я творила! Добре, що не згвалтувала його🤦🏻‍♀️ ніколи особливо не любила алкоголь, а тепер і поготів. 

- Привіт, як себе почуваєш? - Алекс мене побачив, коли я виходила з ванної кімнати, мокру, обмотану рушником і нещасну.

- Бувало і краще…- опустила я голову, фарба залила обличчя, шию і вуха.

- Я тобі приготував супчик овочевий і чай, одягайся і приходь. Я нічого не пам'ятаю і ти забудь. У кожного бувало, тому все добре, розслабся і видихни, - спокійно і з легкою посмішкою сказав Алекс.

Мені відразу стало легше, і справді, все не так і страшно, ну намагалася невміло спокусити, поцілувала в шию, щоку і бороду. Але ж нічого такого не сталося! Ми дорослі вільні люди, а між нами була стіна і цнотливий сон! Та ми зразок для наслідування!

Аутотренінг мені допоміг впоратися зі збентеженням і соромом і ми в затишній тиші снідали.

- Аню, можна дещо попросити тебе? - вже на виході з квартири сказав Алекс.

- Заичайно - відповіла я.

- Не пий ні з ким, крім мене. Добре? - він серйозно подивився на мене, чекаючи відповіді.

Я через пару секунд кивнула, взяла сумку і відкрила двері.

- Не проводжай, хочу прогулятися на самоті. Дякую! Бувай!

- До зустрічі, маленька.

Мені є про що подумати. 

1 ... 31 32 33 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій фантастичний хлопець, Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"