Книги Українською Мовою » 💛 Гумор » Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні 📚 - Українською

Читати книгу - "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"

339
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні" автора Олексій Анатолійович Кононенко. Жанр книги: 💛 Гумор. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 57
Перейти на сторінку:

– Поганої ж ви, куме, про мене думки…


– Куме, вітаю тебе з днем народження!

– Дякую, куме, жодна сволота, окрім тебе, не згадала…


– Куме, а що то ваша доня з негреням приїхала?

– Каже, куме, що то гуманітарна допомога.


– Куме, сьогодні роковини, як немає мого чоловіка. Приходьте увечері, пом’янемо…

Засиділися.

– Може вже, куме, не підете? Темно… Дощ…

– Та воно так…

– Може би я друге ліжко не розбирала?

– Та вже ж…

Повлягалися.

– А чого б вам, куме, зараз хотілося?

– Горілки!

– То йдіть випийте.

Через півгодини.

– А може, куме, вам ще чого хочеться?

– Ще горілки!

– То йдіть випийте!

Через годину.

– От невже, куме, вам більше нічого не хочеться?

– Хочеться, але без вас, кумо, того не втну…

Кума аж вигнулася на ліжку:

– Ну!

– Тягніть мене, кумо, туди, де горілка, бо сам не дійду…


По чорному-чорному лісі під чорним-чорним небом чорною-чорною стежкою попри чорну-чорну річку ідуть два чорних-чорних чоловіки. Один другому каже:

– І навіщо ми, куме, ту гуму палили?!


– Уявіть собі, куме, дивлюся вчора футбол по телевізору, аж тут у вусі засвербіло. Колупнув гвіздком – і звук пропав…

– Треба майстра викликати…


– Кажуть люди, куме, що бачили вас із моєю жінкою, – уявити собі того не можу!

– А я можу…


– Куме, на тобі сидить велика зелена муха!

– Ну то й що?

– Нічого… Але великі зелені мухи рідко помиляються…


– Куме, моя вчора поставила умову. Каже мені: я або пиво!

– А скільки пива, куме?


– Кумо, у вас груди є?

– Ото!

– Чому ж ви їх не носите?


– Куме, мій ледащо знову двійку приніс!

– Хіба то дивина?

– Та ж із фізкультури!

– Оце тобі!

– Ага. Сказав учитель, щоб він козла матами обклав, то він постарався…


Галя:

– Іване, я сьогодні вночі спала просто жахливо!

Іван:

– Знаю, моя пташко. Ти увесь час крутилася і розмовляла уві сні.

– А що ж я казала?

– Не пам’ятаю…

– Права була моя мама, коли я виходила за тебе! Ти ніколи не слухаєш, що я кажу!


Куми засперечалися, яке у світі найбільше число.

– Мільйон!

– Трильйон!

– Дофіга!

– Що це за число «дофіга»?

– А ти піди по рейках, порахуй шпали. Коли скажеш «ну його нафіг!» – це буде тільки половинка «дофіга»!


– Куме, ходімо, по чарці вихилимо.

– Не можу, куме.

– Чому?

– Зав’язав…

– Але щось від вас, куме, горілочкою пахне…

– От біда! Слабенько зав’язав. Пропускає…


Під ранок кум Іван приходить додому… Рука в гіпсі! На оці пов’язка! Але в доброму гуморі. Сміється.

– Боже! Що з тобою?! – сплеснула руками жінка. – Ще й сміється!

– Ет… То ми з кумом Петром засперечалися на око, що він мені руку не зламає.


Черга за пивом у Києві. Останній в черзі негр. Куми підходять.

– Циган, ми будемо за тобою.

– Я не циган, я – негр.

– Ото, куме! А які ж тоді в них цигани?!


– Куме, заб’ємось, що вкушу себе за око!

– Давай!

Виймає кум Іван скляне око. Виграв пляшку.

– Куме, заб’ємось, що вкушу себе й за друге око!

– Давай!

1 ... 31 32 33 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні"