Читати книгу - "Вимушена дружина для підступного боса, Галлея Сандер-Лін"

Змусивши себе таки влаштуватися за столиком навпроти Царіцина, Єва оглянула його не менш виразним поглядом і з гідністю промовила:

– Я вважаю, що всьому своє місце і час. І так, добрий вечір.

– Ну не треба розігрувати комедію, – відмахнувся Борис, вивчаючи меню, хоча з його комплекцією було б непогано вже сьогодні сісти на дієту. – Коли одружимося, всі ці твої траурні ганчірки відправляться на смітник. Красива лялька не повинна себе спотворювати цим лахміттям.

«Лялька, значить?»

Обмежившись символічним салатом і з огидою дивлячись, як кавалер, із насолодою прицмокуючи, поглинає стейк, Євангеліна відчайдушно хотіла випаруватися з цього триклятого ресторану і більше не сидіти в компанії свинтуса, та ще й під прицілом безлічі очей.

– Упевнена, що варто обмежитися цією травичкою? – він указав на її салатик, якого в тарілці залишалося більше половини, настільки у Єви не було апетиту. – Ти і так занадто худа... – він злегка нахилився, огинаючи столик, і, потягнувшись до нареченої, поклав руку на її стегно.

Євангеліна ледь не задихнулася від обурення:

– Що ти собі дозволяєш?!

– Ну не комизся, – відмахнувся Борис. – Тому чолов'язі на балу ти ще й не таке дозволила... Твою ж дивізію! – раптом заревів він, відсахнувшись, і, не стримуючись, докинув ще цілий ланцюжок квітчастих виразів. – Ти зовсім осліп, дятел? – гаркнув на офіціанта, який, проходячи повз, спіткнувся і ненароком перекинув на Царіцина суп. Причому дуже вдало перекинув, фактично тарілку на голову надів, так що супчик стікав і по волоссю, і по обличчю, і по плечах жертви... Він хоча б не дуже гарячий?

Офіціант червонів, бліднув, безперестанку вибачався і подавав Борису серветки, якими той зчищав з голови і з одягу їжу, продовжуючи лаяти косоруку обслугу і гучно вимагаючи до себе менеджера. Менеджер швиденько прийшов на поклик, і тепер вони з офиціантом кланялися і вибачалися вже вдвох, а їх із Царіциним пара була сенсацією вечора. Всюди клацали камери телефонів: тим, хто зібрався, дуже сподобалося шоу, а Єва з новим нареченим, здається, знову стануть зірками ютуба. Зараз би Кирила й інших охоронців покликати, щоб повідбирали у відвідувачів камери, але охоронці залишилися в машині, щоб не заважати «закоханим».

Бажаючи в цю саму мить провалитися крізь землю і зникнути з рідної планети, Євангеліна розгублено оглянула зал. Жодного співчутливого погляду, тільки глузування, веселощі, єхидство і... задоволення. І цей задоволений погляд відбивався у знайомих темно-зелених очах. Картинка того, що відбувається, миттю склалася. Дивлячись на посміювання Державіна, Єва зрозуміла, чиїх рук справа весь цей спектакль. Цікаво, скільки він заплатив офіціантові за «косорукість»?

От тільки навіщо? Навіщо він втручається? Чому не залишить у спокої та вважає за потрібне влазити в її життя і можливі стосунки? Йому-то що до того? Банально мститься за ображене самолюбство й «ігнор»? Вирішив пригадати шкільні дні та її боягузливе мовчання? Чи... причина все ж таки в чомусь іншому? Якщо так, тоді в чому саме?

А справи батька тим часом ішли все гірше і гірше...