Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Згадай мене, Уляна Пас 📚 - Українською

Читати книгу - "Згадай мене, Уляна Пас"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Згадай мене" автора Уляна Пас. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 31 32 33 ... 57
Перейти на сторінку:
Розділ 16

У понеділок зранку, щойно розплющую очі, одразу виглядаю у вікно. Автомобіль Роми на місці, але світло в його кімнаті не горить. Поки збираюся в універ, тисячу разів встигаю подумати над тим, як поговорити з хлопцем. Але, так нічого і не придумавши, прямую на зупинку, а звідти - автобусом на навчання.

В аудиторії одразу помічаю Аню, котра чомусь знову сіла поруч зі мною. А от це мені зовсім не подобається. Я ще не забула про те, що вона об'єдналася з Захаром. 

Займаю місце, де зовсім недавно сиділа сама Аня, і помічаю щире здивування на її обличчі. Дівчина підводиться на ноги і зупиняється поряд.

- Що таке, Ді? Ми ж начебто помирилися, - вдає, що нічого не розуміє. 

- А сама не розумієш? Навіщо покликала в кафе Захара? - похмуро питаю. - Я ж наче говорила, що ми більше не будемо разом. 

- Я подумала, що таким чином зможу вас примирити. Пробач, Ді! Я справді не думала, що ти так відреагуєш! - Ані чудово вдається тримати обличчя. Ось-ось розплачеться для кращого ефекту, але мене цим не пробрати. Її мотиви добре відомі. Рома… 

- Я думаю, що буде краще, якщо ми сидітимемо окремо, - кажу твердо. 

- Як скажеш! - Аня фиркає і швидко повертається на своє місце. Я зовсім не шкодую, що зробила цей крок. Моя дружба з Анею підійшла до кінця, а, можливо, і не було її зовсім. 

Найцікавіше розпочинається тоді, коли за хвилину до дзвінка в аудиторію заходить Рома. Він помічає мене на новому місці і помітно дивується. Але подив його триває недовго, тому що Аня швидко втручається і кличе його до себе. 

Рома сідає поруч з нею, а я намагаюся дивитися куди завгодно, лиш би не на них. Мені вкотре здається, що дарма я все це розпочала. Нічого не зміниться, а минуле не повернеться. Треба навчитися жити далі і викинути з голови всі думки про цього хлопця. Він більше не розуміє мене з пів слова, а я навіть не уявляю, що робиться в його голові. 

На перерві вдається почути уривок розмови Роми з Анею. Виявляється, сьогодні у нього тренування з плавання і Аня, звісно ж, буде вболівати. Я ж зовсім не поділяю радості дівчини, тому що, на відміну від неї, щиро хвилююся за друга. 

Перед початком останньої лекції Рома залишає аудиторію. У мій бік навіть не дивиться, а я вправно вдаю, що похмурий краєвид за вікном цікавить мене значно більше, ніж самий хлопець. 

Під час лекції Аня виходить у вбиральню, але я ж то знаю, що насправді вона попрямувала у спортзал. Сама не розумію, що керує мною в цей момент, але, піднявши руку, прошу відпустити і мене. Викладач дивується, але погоджується. І ось тепер, невпевнено перебираючи ногами, прямую до спортзалу й до останнього сумніваюся, чи правильно роблю. 

Басейн знаходиться в окремому залі. Коли приходжу туди, одразу бачу Аню в першому ряду. Сама ж займаю місце позаду, щоб не бути поміченою нею. 

Рома з іншими спортсменами розминається біля басейну, і зараз мій погляд повільно піднімається від його довгих ніг до торса, на якому вимальовуються гарні кубики. У Роми підтягнуте спортивне тіло, але чомусь раніше я цього не помічала. 

Коли тренер кричить займати свої місця, Рома впевнено йде до бортика і навіть не уявляє, що я зараз тут, слідкую за ним. Коли ж усі спортсмени стрибають у воду, я практично не дихаю. Сиджу і не можу зробити вдих. Невідривно слідкую за тим, як хлопець впевнено розсікає руками воду і боюся, що вже наступної миті з ним може щось статися. На щастя, все закінчується добре. Навіть чудово, тому що Рома робить все швидко і приходить до фінішу першим. 

Я ж видихаю з полегшенням і вже збираюся піти, поки він мене не помітив, тільки от знову завмираю, коли погляд торкається його тіла, по якому стікає вода. Рома виходить на сушу, бере в руки рушник і протирає обличчя. І саме в цей момент про себе нагадує Аня.

- Ромчику, ти молодець! - кричить на весь зал, чим і притягує до себе увагу хлопця. Тільки от дивиться він зовсім не на неї. Наші погляди зустрічаються, і я не вигадую нічого кращого, як просто втекти, наче спіймана на чомусь забороненому. 

Серце гупає об ребра з шаленою силою, поки перебігаю дорогу. Зовсім скоро розпочнеться зміна в кафе і я маю зібратися, але поки що нічого не виходить. 

- Що це з тобою? - дивується Женя, коли бачить мене. - Хтось тебе переслідує? 

- Та ні. Я просто поспішала, щоб не спізнитися, - швидко випалюю і прямую в роздягальню. 

Поки триває зміна, встигаю провітрити голову і практично не думаю про Рому. Сьогодні я переконалася, що нічого його здоров'ю не загрожує, тому можна видихати. Кому як не мені краще знати, як сильно він прагнув цієї перемоги. Отже, перечити я не стану. Та й не буде ніхто мене слухати. 

До кінця зміни погода стає просто жахливою. Зривається вітер, і в обличчя б'є мокрий сніг. Здається, моя тонка куртка зовсім не допоможе зігрітися, а ще треба автобуса дочекатися. 

Обійнявши себе руками, прямую до зупинки, але так і не встигаю дійти кілька кроків. Зовсім поруч зупиняється знайомий білий автомобіль, і серце зрадницьки підстрибує до горла. 

- Сідай, Ді! - кричить Рома у відчинене вікно. 

Звісно ж, я можу відмовитися і увімкнути гордість, але зараз не час для цього. Зуби клацають від холоду і хочеться якнайшвидше опинитися вдома. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 31 32 33 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Згадай мене, Уляна Пас», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Згадай мене, Уляна Пас"