Читати книгу - "Кілька років зими"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Із усіх стін театру потворно сміялися й божевільно кривлялися велетенські товсті губи, намащені чорною фарбою. Вони плювалися в престидижитатора липкою сморідною рідиною і наповнювали зал отруйним запахом гнилизни. Це убивче повітря виїдало очі, заливало горло розплавленим свинцем нечистот, вибухало в легенях, вливалося у вени брудним потоком випорожнень. А чорні губи нестримно реготали і корчилися в жахливому танку на охоплених чудернацьким потойбічним мерехтінням стінах. Зал крутився навколо напівживого престидижитатора все швидше, з кожною миттю нарощував страхітливі оберти. Нетутешні голоси та зойки, що злітали з чорних губ кривавими метеликами, злилися в єдиний пекельний хор, який не можливо було слухати. Престидижитатор стояв на колінах посеред цього неймовірного вихору, затуляв вуха долонями і дивився порожніми скляними очима.
Сіра тінь у довгому плащі і трикутному капелюсі, замість обличчя в якої світилася біла яскрава пляма, повільно підійшла до чорного дзеркала, і зробила крок у його середину. Поверхня дзеркала раптово «прочинилася» і проковтнула дивовижного гостя. У театрі одразу все стихло. Стіни зупинилися, чорні губи кудись миттєво щезли, потворний запах вивітрився, бридка рідина висохла. Вже ніщо не нагадувало про страшний бенкет, який тут щойно відбувався. І лише закам’янілий престидижитатор байдужо вдивлявся в порожнечу поперед себе.
Тимур ніби прокинувся від важкого сну. З-за лаштунків на сцену вийшло двоє інших помічників престидижитатора.
— Вистава вже закінчилася? — спитав один з них у Тимура. — Я заснув на мить, а тут прокинувся, слухаю — тиша навколо.
— Я теж трохи задрімав, тому не знаю, — відповів Тимур. — Здається, глядачі вже розійшлися, немає нікого в залі.
Вони спустилися в зал і раптом наштовхнулися на престидижитатора, котрий закляк на колінах посеред залу.
— Що це з ним? — спитав сам у себе наймолодший вухатий помічник.
Він доторкнувся до престидижитатора, і той раптом завалився на бік. Він не дихав. З його широко роззявленого рота щось ніби поблискувало. Тимур нахилився над мертвим престидижитатором і повільно витягнув з його горла велику й, вочевидь, дуже коштовну діадему. Ймовірно, саме через неї й задихнувся бідний престидижитатор.
— Десь я вже бачив цю прикрасу. Але де — ніяк не пригадаю, — сказав Тимур і поклав діадему до своєї кишені.
Позаду почувся радісний зойк вухатого помічника. Він знайшов на сцені велику торбинку, набиту золотими монетами.
— Напевно, хтось із багатих глядачів додатково заплатив за споглядання власної смерті. У них таке частенько трапляється! — розсміявся задоволений Тимур і переступив через охололе тіло свого колишнього компаньйона.
* * *
Міністри боязко перешіптувалися. Всі нетерпляче, і водночас з острахом, очікували на появу головуючого. І коли нарешті він з’явився зі своєї потайної кімнати, у залі для засідань миттєво запала глибока важка тиша. Головуючий оглянув присутніх:
— Сподіваюсь, ви всі розумієте, з якого приводу ми тут зібралися. Я і наше вище керівництво вважаємо неприпустимими події, що сталися кілька днів тому в столиці. Для тих, хто, можливо, і досі не в курсі, нагадаю: за сигналом певних небайдужих громадян, наші спецслужби проводили черговий арешт небезпечного письменника, який якраз цієї миті створював шкідливий для всього нашого суспільства твір — казку. Одночасно з цим, знову ж таки ми реагували на заяву наших пильних співвітчизників і проводили вилучення самотніх дітей, які потрапили під небезпечний вплив деяких, незгодних із нашою політикою, людей. Під час цих дій сталося справжнє дикунство і порушення всіх можливих законів і норм — означений письменник і його поплічники влаштували криваву різанину, наслідком якої стала втрата чотирьох наших найкращих агентів. Двоє з них наклали головою, коли виконували свій професійний обов’язок, ще двоє перебувають у дуже тяжкому стані, хоча за їхнє життя борються наші найкращі фахівці. Ще один агент отримав відносно незначні ушкодження і вже знову перебуває в рядах охоронців правопорядку. Злочинці з місця пригоди зникли і наразі їхнє місцезнаходження не відоме. Далі події мали продовження в одному із парків масового відпочинку наших громадян. Тому ми зібрали цю позачергову нараду із однією метою — отримати деякі відповіді від профільних міністрів. І не тільки ми, а все наше суспільство хоче знати, коли будуть затримані ці злочинці і яке покарання вони понесуть. Отже, я вимагаю негайного звіту про заходи, які в даний момент проводять наші органи, — головуючий пильно обдивився всіх присутніх, наприкінці зупинив свій важкий погляд на Міністрі з боротьби із казкарством.
Міністр зіщулився, ніби щомиті очікував удару в спину, підвівся і тремтячими руками підніс до очей кілька роздрукованих папірців. Окуляри на його носі вкрилися краплинами поту, неначе він тільки що вийшов із сауни.
— Мушу повідомити шановне зібрання, що нами проведено комплекс заходів щодо знешкодження означених злочинців. Зокрема, оголошено грошову винагороду за будь-яку інформацію стосовно їхнього місцеперебування або за їхні голови. Крім цього, скрізь по місту і по країні введені додаткові поліцейські патрулі і групи секретних агентів та інформаторів, які мають попереджати наші відомства про будь-який підозрілий рух, включаючи й дії Казкарського підпілля. По-третє, нами залучені до співпраці окремі спеціалісти, на яких покладено певні секретні місії, метою яких є повне знешкодження, як всього підпілля, так і окремих небезпечних злочинців. Втім, ми приймемо всі зауваження і побажання колег щодо боротьби з цим негативним явищем, — міністр осікся, трохи злякано поглянув на інших чиновників, які похмуро слухали його виступ.
— Гаразд. Ви, як фахівець, маєте певний план дій і можете застосовувати будь-які засоби задля знешкодження злочинців. Але, якщо пам’ятаєте, минулої наради вам були встановлені певні терміни щодо остаточної ліквідації всього, так званого, підпілля і казкарського руху, як такого. Сподіваюся, ви не забули своїх обіцянок, адже від цього залежить не лише ваше місце в уряді, а й, в цілому, реноме нашої держави на міжнародній арені. Відтепер я вимагаю від вас щоденного детального звіту стосовно справи цього письменника, а також опису всіх заходів, яких
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кілька років зими», після закриття браузера.