Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 335 336 337 ... 552
Перейти на сторінку:
Хвилі річ ведуть і грізну й мудру. Чайка схопить на перисті крила Мудрість моря й понесе під небо. З океанів – чорну таємницю І з глибин – нечувані простори! Мудрість моря понесе під небо Стрілокрила та могутня птиця. …Здрастуй гнівне, здрастуй люте море! Я прийшов, такий як є, до тебе… «Мені хочеться так як дитиною…»
Мені хочеться так як дитиною Загубитись в саду восени — Чарівничою снити хатиною, По яку мандрували сини. Багряніють берези на заході, Багряніє в борах сухолист… Шелестить сухолистом по ягоди Біла дівчина з сумом намист… Він простягся в майбутнє хвилинами — Твій підроблений, тьмяний корал, Ланцюгами солодкими, дивними Мені волю в борах одібрав!.. Коли сонце розплавило обрії З-за берези я стежив стежки, Що їх пестили очи недобрії, Що встилали їх будні тяжкі… Багряними берези на заході Намітками з голів зап’ялись… Поминула й берези, і ягоди Біла дівчина з сумом намист… Не любитиму так як дитиною В чарівничім саду восени!.. Бур’яни поросли за хатиною, З мандрівок не вернулись сини… «Мені журно, що осінь моя…»
Мені журно, що осінь моя Виноградні листи розіслала, — Мускуляста рука ратая У чорноземлю врізала рало… Мені лячно стежками іти, Мені сумно співать колискову, Коли вірю, що осінь – то ти, Коли знаю – не зійдемось знову… Порожнеча така навісна, А тополі безмірно скорботні… Що мені, ніби буде весна,
1 ... 335 336 337 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"