Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн 📚 - Українською

Читати книгу - "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"

561
0
06.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Володарка останньої фортеці" автора Анна Ліє Кейн. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 122
Перейти на сторінку:

- Думаєте, вони спробують вас вбити, навіть ризикуючи втратити мене? - саркастично поцікавилася, але побачивши усмішку, що розповзалася по тонких губах, поспішно заткнулася. Гунар відповів у своїй манері іронічно:

- Я сподіваюся, що навпаки. І я зможу під вашим прикриттям або переконатися, що все безпечно, або зможу вибратися з пастки, не ввівши до неї своїх людей.

Я знизала плечима і попрямувала до воріт. На мій подив нам не подали коней. Асгейр Гунар, поклавши руку на меч, йшов поруч.

Перший день осені видався похмурим, з боку гір дув прохолодний вітер. Я йшла, кусаючи губи зсередини. Чи вийде у мене здійснити задумане? Чи не поведе себе по-дурному Назаріо, побачивши поряд зі мною одного лише принца? Чи не видасть себе Даріо?

І головне... чи спустить мені з рук Асгейр те, що я хочу здійснити?

На стіни вискочили всі охоронці Вомон-ле-Тіссен, і не лише вони. Я подала знак відчиняти ворота, коли побачила констебля у зеленій формі.

Ми завмерли кроків за двадцять від воріт, перед ровом. Асгейр змусив мене зупинитися поруч із ним самим лише владним жестом. Сам він дивився на ворота, я відчула, який він напружений і зібраний.

Першими опустили зовнішні ворота, утворивши міст через рів, потім угору поїхали металеві грати. З кожним рухом принц все більше розслаблявся: ніяких ознак того, що його спробують вбити, не було. Другі - внутрішні ворота повільно відчинялися двома величезними віконницями всередину. Як тільки я зрозуміла, що вони відкриті на чверть, я похитнулася.

Діадема впала з моєї голови та завмерла на краю рову. Я встигла злякатися, що втрачу її назавжди.

- Що з вами?

- В очах потемніло, - я безпорадно піднесла руку до чола. Потім ахнула: - Моя діадема!

– Знову підбирати за вами? - посміхнувся чоловік.

Щоб дістати діадему, йому довелося майже опуститись на коліно. Смужка дорогоцінного металу мало не полетіла у воду. Коли прикраса виявилася в руках Асгейра, я зробила крок до нього, швидше простягаючи руки і йому довелося віддати мені мою втрату, так і не піднявшись.

І в цей момент, перериваючи скрип вже повністю відчинених воріт, пролунали крики захвату, оплески та свист.

Гунар за мить опинився на ногах, глянув у бік замку. Мешканці Вомон-ле-Тіссен, як я й очікувала, зібралися хто на стінах, хто за воротами, зустрічаючи мене і наших гостей. І очікувано стали свідками того, як Білий Кат майже став на коліна переді мною.

Гунар повільно повернувся до мене. Я витримала його сповнений злістю погляд і ніжно посміхнулася, кивнувши:

- Проходьте, лорде Асгейр, Вомон-ле-Тіссен вітає вас.

Народ тріумфував.

1 ... 33 34 35 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Володарка останньої фортеці, Анна Ліє Кейн"