Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Зухвала дівчина актора, Торі Шей 📚 - Українською

Читати книгу - "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Зухвала дівчина актора" автора Торі Шей. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 73
Перейти на сторінку:

Мій мозок здавався, ніби розплавлявся, перетворюючись на щось тепле та безформне, коли його руки ковзали по моєму тілу.

— Та ні, просто хочеться подивитися, як далеко ти готовий зайти, — я спробувала вдати з себе впевнену, але мої слова прозвучали майже пошепки, майже як прохання.

Він швидко позбувся залишків нашого одягу, ніби це було найприроднішим у світі. Даніяр підняв мене трохи вище, і я інстинктивно обвила його ногами, притискаючи ближче до себе, відчуваючи кожен м’яз його тіла. Його дихання стало важким, майже гарчанням, коли він увійшов у мене різко й глибоко, змушуючи мене вигнутися від задоволення. Я вчепилася в його плечі, ніби трималася за останню надію на контроль, але цей контроль був давно втрачений.

Жодних слів не потрібно – усе сказало наше з'єднання, швидке, інтенсивне, таке гаряче, що здавалося, ми горіли у власних бажаннях. Його рухи були рішучими, майже жорсткими, але це тільки розпалювало нас обох сильніше. Він заповнював мене до межі, кожен поштовх був владний, вимогливий, змушуючи мене втрачати контроль і відчувати знову і знову цю напругу. Мій розум повністю занурився у хвилі задоволення, а тіла танцювали в одному ритмі. Він не давав мені жодної можливості зупинитися або зосередитися, змушуючи мене віддаватися цій дикій пристрасті. Важке дихання, швидкі рухи, і ця нестримна енергія, що вирувала між нами, змушували моє серце битись шалено. Даніяр був невблаганний, його ритм не знижувався ні на мить, і врешті-решт усе вибухнуло в нас обох, як вулкан, що давно чекав свого часу.

Коли все закінчилося, і наше дихання почало вирівнюватися, я відчула легкий відгук реальності, який почав повертатися до мене. Все, що ми тільки що зробили на столі Яни, здавалося, було сном — таким яскравим і чітким, що навіть після пробудження важко було повірити, що це дійсно сталося. Я ледве зібрала сили, щоб піднятися з цього столу. У кімнаті панувала тиша, яку лише переривало наше важке дихання і легке шелестіння одягу, що ми повільно збиралися назад на себе. Мої ноги трохи тремтіли, і я відчула, як їхні м’язи напружилися після такого шалено гарячого заняття.

Я провела рукою по своєму волоссю, намагаючись привести його в порядок, але це було майже марно. Моє тіло все ще палахкотіло від дотиків Даніяра, і це спалююче відчуття поширювалося до кожної клітини моєї шкіри. Його губи, його руки, навіть його дихання залишали відбиток на моєму тілі, і цей відбиток не зникне так легко. Я відчула, як його погляд ковзає по моєму тілу, коли я нахилилася, щоб зібрати з підлоги свій бюстгальтер і спідницю, що залишилися в стороні від столу. Він уважно спостерігав за мною, коли намагалася тремтячими пальцями застебнути останні ґудзики своєї спідниці. Я не могла не згадати, як його пальці лише мить тому легко ковзали по цих ґудзиках, розкриваючи їх один за одним. Ця згадка змусила мене знову відчути легкий трепет, і я зробила глибокий вдих, намагаючись заспокоїти своє серце. 

— Що? — запитала я, помітивши його усмішку.

— Нічого, — він нахилив голову, спостерігаючи за тим, як я застібаю останній ґудзик на спідниці. — Просто цікаво, чи тепер ти зможеш працювати з тими ж думками, що й раніше.

Я ледве стримала усмішку, відвернувшись, щоб він не помітив мого обличчя. Зробила глибокий вдих, відчуваючи, як у мене в серці продовжує вирувати те, що ми щойно пережили.

Він піднявся, одягаючи свою футболку, і я спостерігала, як його сильні руки рухалися. В його діях було щось надзвичайно привабливе, щось, що змушувало моє тіло реагувати на його кожен рух. Це було так дивно і так шалено водночас — я знала, що цей чоловік може звести мене з розуму лише одним поглядом.

Стіл був трохи вологим від нашого тепла, і я не хотіла залишати жодних слідів, тому дістала серветки з сумки й ретельно протерла поверхню, повертаючи їй бездоганний вигляд. Чоловік стояв поруч, спостерігаючи за моїми діями, і я відчула, як він легенько усміхнувся, коли я старанно витирала кожен куточок столу. Його увага була такою зосередженою, що я ледве стримувала усмішку, намагаючись виглядати серйозною.

Коли стіл знову був чистим, я дістала свій телефон і швидко набрала повідомлення Яні.

Я: 1:1.

Довго чекати не довелося. Її відповідь була миттєвою, сповненою нерозуміння і паніки:

Корнієнко: Щооооо?

Я на мить замислилася, перш ніж відповісти, але цей момент був солодким.

Корнієнко: Ні. ТИ БРЕШЕШ. Так? З ким?

Я усміхнулася, дивлячись на екран телефону, і без вагань відправила наступне повідомлення:

Я: Це правда. Я хоч раз брехала?

І ось нарешті, Яна замовкла на кілька секунд, перш ніж надіслати останнє коротке повідомлення:

Корнієнко: Ні...

Цей простий обмін повідомленнями приніс мені невимовне задоволення. Мені подобалося відчувати цю перемогу, хоча я й знала, що гратися з такими речами може бути небезпечно. Я вимкнула екран і поклала телефон назад у сумку. Коли я підняла очі, Даніяр уже стояв поруч із моєю шкіряною курткою в руках.

— Схоже, що ти тепер виграла цей раунд, — промовив він з легкою усмішкою. — Але за це ти будеш винна мені одне бажання.

— Бажання? А якщо я відмовлюсь? 

— В такому разі я придумаю щось інше, — відповів він, натякаючи на те, що моя відмова не зупинить його. — Але ти ж не з тих, хто відступає перед викликом, правда?

Я скептично підняла брову, розмірковуючи, чи варто йому дати це бажання. Але гра була цікавою, і мені захотілося побачити, до чого це призведе.

— Гаразд, — зітхнула я, удаючи, що це рішення далося мені нелегко. — Але не думай, що я так просто погоджуся на будь-що.

Його теплі пальці торкнулися моїх плечей, коли він допоміг мені одягти куртку. Цей дотик був ніжним, турботливим і надзвичайно інтимним, таким, що відразу викликав у мене бажання втекти.

1 ... 33 34 35 ... 73
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зухвала дівчина актора, Торі Шей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"