Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Руйнація, Ріна Бейкер 📚 - Українською

Читати книгу - "Руйнація, Ріна Бейкер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Руйнація" автора Ріна Бейкер. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 74
Перейти на сторінку:
Розділ 21 Браво!

 — Мі, я точно не схожа на диско-кулю, яку обваляли в багнюці? — запитую я, дивлячись у дзеркало. 
— Ні, ти схожа на… на точно не диско-кулю. — вкладаючи своє темне волосся, каже Мінді. 
— Ох, ти вмієш підбадьорити, — я розвернулась, шукаючи сережки в скриньці. — А ти взагалі знаєш, що існують інші кольори, окрім рожевого? 
— Що? Інші кольори? Не сміши мене, це брехня! — закочуючи очі, пирхає дівчина, погладжуючи свій кислотно-рожевий топ. 
І ось, ми біля входу в клуб. Всі навколо такі яскраві та неординарні, що я, в своїх чорних паєтках, маю доволі звичайний вигляд. Тонкі бретельки не гріють у прохолодну вересневу ніч, варто було накинути щось на плечі, а не знову слухати Мінді. 
Вона майже танцює, зігріваючись, але ніколи не зізнається, що прогадала з вибором вбрання. 
Я, вперше за довгий час, наважилася на високі підбори. Поки що, це доволі непогано, стопи не болять. Але, ключове слово тут «поки що» .
Баси клубної музики б’ють по барабанних перетинках, я кривлюсь, намагаючись звикнути. 
— Бет, зроби простіше обличчя, — каже мені подруга, коли ми підходимо до нашого столику. Точніше, вона кричить це на вухо. 
— Я намагаюсь, — у відповідь вигукую я.  

   Шоу розпочинається, а я ніяк не можу сконцентруватися на сцені. Моя шкіра вібрує і горить. Я постійно торкаюся до келиха з Маргаритою, але не підношу його до губ. Періодично кидаю погляди на балкон, ніби хочу когось розгледіти. В мене точно відбувається регрес. 
   Вже два тижні я лікуюсь, адже психолог порадив мені додатково звернутися до психіатра. Тому, що в мене є проблеми з концентрацією та сном. Пігулки мають доволі дивний ефект. Наразі, я маю лише підвищену тривожність. Але є маленькі успіхи - критичні дні я провела з тампонами, і майже без страху користувалася ними. Торкання до власних статевих органів більше не викликають огиду. Проте, мастурбувати, поки що, вдається лише без оргазму. Така собі демо-версія: хочеш більше - плати. 
   Я вже не впевнена, що дійсно бачила Кайла тієї ночі. На ранок, переглядаючи записи, як не шукала — не знайшла цього фрагменту. Є ймовірність, що я задрімала, і це був просто поверхневий сон, після якого я прокинулась і почала телефонувати в охорону. Сором. 
   Та й сам Кайл більше не присилав мені ніяких знаків. Схоже, йому набридли ці вибрики. 
  
     Двоє чоловіків в коротких сукнях, яскравим макіяжем та білявими перуками співають зі сцени про нерозділене кохання, драматично жестикулюючи. 
— Це для вас, від сусіднього столику, — офіціант ставить на наш стіл ще дві Маргарити, в доповнення до тієї, яку я вже не маю наміру пити. 
— Що ж, передайте їм велике спасибі, — засяяла Мінді. 
   Я обернулась і побачила татуйовану брюнетку, що поїдала мене примруженими очима, усміхаючись. 
— Ну що, як в старі добрі часи? — Мінді підняла келих, я повторила за нею. — І навіть не прийшлося сідлати механічого бика, — цокаючись, проспівала вона. — Хоча, гадаю, ти могла б осідлати обличчя тієї телички. Вона має такий вигляд, ніби вже запрошує тебе присісти. —підморгнула подруга. 
— Мінді! — я штовхнула її в плече. — Здається, це просто ввічливість. Можливо, в них так прийнято. 
— Ага, аякже. 
   Гаразд, виносити це на тверезу важко, тому я роблю довгий ковток, а за ним ще один. Алкоголь миттєво б’є в голову, розслабляючи все, що знаходься нижче пупка. 
Раптом, світ видається трішки яскравіше. Я підтанцьовую просто на стільчику, а коли шоу завершується, і всі переходять на танцмайданчик, тягну Мінді за собою. 
   Ну мене і вштирило, а це лише два коктейля.

   Я рухаю стегнами, не думаючи, що на мене може хтось дивитися. Подруга поруч, наші руки переплітаються, і ми тремось об сідниці одна одної, регочучи. Давно я не почувалась такою вільною та розкутою. 
— Мені потрібно в туалет! — кричу їй на вухо. 
— Піти з тобою? — запитує вона, не зупиняючи танець. 
— Ні, гадаю, що можу подолати цю невимовно далеку відстань самостійно.

  Мої ноги — вата, обличчя горить багряними, очі - скельця. 
— Дідько, ну ти і красуня, Бетані, — кажу я своєму відображенню, яке втрачає чіткість. 
Я змочую руки в холодній воді, дурнувато усміхаючись, і провожу ними по потилиці. 
— Не можу не погодитися, — низький жіночий голос лунає з-за спини. 
   Я обертаюсь, хапаючись за серце. Мацаючи себе за груди, якщо бути дуже чесною. 
— Я Наомі. А ти, так розумію, красуня-Бетані? — грайливо запитує вона, простягаючи руку. 
   Це та сама дівчина, що пригостила нас коктейлями. Її шия, груди та руки вкриті татуюваннями, в носі септум, а чорне, як ніч, волосся, виблискує в тьмяному світлі настінних ламп. 
— Можна просто Бет, — з п’яною усмішкою, я обережно тисну її руку. 
— Що шукаєш тут, Бет? — вона робить крок назустріч. 
— Конкретно тут? — я омалювала пальцем кімнату. — Спосіб освіжитися. Поки що вдається кепсько, — кривлячи губи констатую я. 
— А в клубі? — запитально мружиться. 
   На моєму фоні вона має супер-тверезий вигляд. 
— Навіть не знаю. Це просто відпочинок від мого шаленого життя, — я стискаю плечі і бретелька падає. —Ой… 
   Не встигаю договорити, як пальці дівчини торкаються шкіри, і вона повертає її на місце.
— А як щодо тебе? — хриплю я, вражена такою близькістю. 
— Тебе, — обводячи нижню губу язиком, повідомляє вона. 
   Мої очі округлюються, коли я концентрую погляд на губах дівчини. Її язик, він… розділений навпіл, від чого більше схожий на язик рептилії. Вона помічає мій шок і тихо сміється. 
— Подобається? — дивлячись в мої очі запитує вона. 
— Н-н-не знаю. Це… дивно, але гарно, — я, як заворожена, спостерігаю, як вона повторює цей рух спеціально для мене. Чиста демонстрація. 
  Наомі нахиляється так близько, що її шепіт лоскоче вухо. 
— Це ти ще не відчувала, як він відчувається на кліторі, Бетані. Тоді точно прокричала б, що ти від нього в захваті. 
Я стисла ноги, гамуючи наростаюче збудження. Груди підіймались і опускались, звертаючи на себе увагу дівчини. 
— Туалет в клубі — не місце, де я хотіла б відлизати такій дівчині, як ти, — цим голосом можна запліднювати, занадто сексуальний. — Але, можу запропонувати номер в готелі. 
— Ні, тільки не готель! — занадто голосно викрикнула я. 
  Вона здивовано оглянула мене, але я усміхнулась, розбавляючи напругу. 
— Тоді до тебе? Любиш отримувати задоволення на своїй території? — муркочучи, вона підхопила бретельку, яку не так давно поправляла. 
— Я тут з подругою. Тому, мушу сказати їй, що піду, інакше вона хвилюватиметься. 
  «Земля викликає Бетані, прийом! Що ти городиш? Хто запрошує незнайомку (так, дуже сексуальну, та все ж, незнайомку) до себе додому?! Якщо тобі хочеться пригод — сядь на стільчик і згадай події, які починалися дуже схоже. І куди це привело!?», — голос розуму намагався достукатися до мене, проте я нахабно ігнорувала його, тягнучи Наомі за собою, аби повідомити Мінді про свої плани на ніч. 
— Ти точно впевнена, що мені не потрібно вас супроводжувати? — запитала подруга біля виходу в клуб. 
— Я не проти, якщо нас буде троє, — схвально підіймає брови Наомі. 
— Ні!
— Ні! - хором викрикуємо ми. 
— Ми лише подруги, — складаючи руки перед грудьми кажу я. 
— Все ж, я поїду з вами, переконаюсь, що таксі довезе тебе чітко до будинку, а далі відправлюсь спати, — стомлено сказала вона. 
— Тоді поїхали, — я махнула таксисту, що стояв неподалік, і ми зайняли свої місця.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 33 34 35 ... 74
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Руйнація, Ріна Бейкер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Руйнація, Ріна Бейкер"