Читати книгу - "Руйнація, Ріна Бейкер"

   Я лежу на спині, закинувши голову назад, оглядаю перевернуті контури кімнати, що пливуть перед очима. Це не провина алкоголю. Здається, він давно випарувався. 
   Язик Наомі витворяє такі піруети, що я тремчу і звиваюся всім тілом.
    А я ще навіть не встигла роздягнутися. 
    Мені здавалося, що буде правильно, хоча б поспілкуватися декілька хвилин. Та, як тільки за нами зачинилися вхідні двері, рот дівчини раптово накрив мій, і наполегливо цілуючи, змусив розкритися, впускаючи її всередину. 
Від думки, що це не чоловік (нарешті не чоловік) я розслабилась і піддалась імпульсу.    Дівчина опустилася нижче смакуючи шкіру шиї, одним пальцем опустила декольте і припала губами до твердих сосків. Я простогнала, заохочуючи її продовжувати.    Волога змочила трусики і я подумала, що можу стати лесбійкою. А чому б і ні? Мене цікавить секс з дівчиною? Так. Чи могла б я будувати з нею стосунки? Скоріше за все, ні. Зустрічне питання - чи могла б я будувати стосунки з чоловіком? Могла б, але ні, не маю на це ні бажання ні енергії. Принаймні поки що, ніхто й не пропонує стосунки. А секс з жінкою - однозначно безпечніший, аніж з чоловіком. 
   Що ж, варто повертати свою сексуальну активність, хоча б так, крок за кроком.

— Бляха, я зараз кінчу! —- зводячи ноги викрикую я, коли вона втягує клітор і малює по ньому кола роздвоєним язиком, прямо там, всередині рота. 
   Рухаю стегнами, допомагаючи їй знайти ідеальний кут. Ще трішки, от-от, і я знайду розрядку. 
   Наомі стискає чутливий клубок нервів зубами і мій світ летить шкереберть. Я судомно струшуюсь, витягуючи хаотичні ноти. 
— Дідько, ти так красиво кінчаєш, — цілуючи внутрішню сторону мого стегна, каже дівчина, що подарувала мені найяскравіший оргазм за останній час. 
   Є підозра, що так здається, тому що, остання сексуальна розрядка трапилася зі мною десятого липня. І я за це заплатила занадто високу ціну. 
— Гарний півмісяць, — торкаючись його губами, сказала вона. — Доволі сміливо. Чому не тату? 
— Я це не обирала, — відповідаю я. 
— Що? Як це? — здивування малює гримасу на її красивому обличчі. 
— Це було… проти моєї волі, — тихо кажу я, підіймаючись на лікті. Очі поступово повертають здатність бачити. — Мене таврували викрадачі. 
— Викрадачі? — вона різко підвелася. 
— Так, більше місяця тому я повернулася до життя. І сьогодні був мій перший оргазм після зґвалтування. Дякую тобі за це, — не розумію навіщо, я випалила все це. 
— Бетані… — її голос затремтів. — Чорт, якби ти сказала… я не пропонувала б тобі це. Не думаю, що було правильно в цій… ситуації… 
— Ні-ні, все добре, правда, — перебила я. — Мені це було необхідно. Знаєш, я ж навіть сама себе не могла задовільнити. А ти впоралась за лічені хвилини. 
   Наомі розправила низ моєї сукні, з сумом дивлячись мені в очі. 
— Рада, що не нашкодила цим, але гадаю, що на цьому варто зупинитися, — ввічливо усміхаючись сказала дівчина. 
— Що? Чому? Ні! А як же ти? — я торкнулася її руки. 
— Я залишу тобі свій номер, а коли ти будеш дійсно готова до цього — набирай. Але вже наступного разу без алкоголю. 
   Вона записала мій номер собі в телефон і дала виклик, щоб я мала її контакт. А я сиділа, наче вкопана, з відчуттям, що зіпсувала вечір.

   За годину я вже лежала в ліжку, і думала про те, що сталося. Телефон засвітився, коли палець провів вверх по екрану. Я довго дивилася на номер дівчини, вагалася та зважувала, та все ж,  натиснула «видалити». Так, не варто було цього робити, яким би неймовірний не був той оргазм.

   Ранок суботи зіпсований неочікуваним дзвінком в двері, що витягнув мене з теплого ліжка. Якщо це Мінді, але в її руках буде круасан, то так і бути, я не вбиватиму її відразу. А якщо вона ще й прийшла без нічого… Тоді нехай начувається! 
    Не дивлячись у вічко, я прокрутила всі замки і з’явилася перед очима кур’єра лише в сірій, потертій футболці, навіть без спіднього. Це бадьорить не гірше за міцну каву. 
— Міс Гарпер? — Запитав чоловік. 
— Так… — сонно протягла я. 
— Вам доставка, — він простягає до мене велику червону коробку. — Залиште підпис про отримання. 
— Котра година? - роздратовано запитую я. 
— Девʼята ранку, — ввічливо відповідає кур’єр. 
— Вас потрібно саджати за такі ранні візити, — малюючи хаотичні лінії на папірці, що простягнув чоловік, сказала я. 
— Гарного дня, бувайте. 
— Дякую, він гарним вже не буде, — сказала йому в спину, нахмуривши брови.

   Я поставила коробку на підлогу біля ліжка. Не памʼятаю, що і де замовляла. Йду на кухню і беру склянку води. Коктейльне похмілля- найгірше похмілля. 
Чорт, мені вчора відлизала жінка з роздвоєним язиком. Я усміхаюсь від цієї думки. Гаразд, це непогана галочка в житті. 
   Повертаюсь до коробки і відкриваю її. 
   Дідько. 
   Давно не бачились. На дні стоїть невеликий чорний букет. Троянди. І, вже традиційно, записка.

Не міг не сказати, що видовище вартує того, аби потішити тебе своїм захватом. 
Браво! 
🌙

— Що? Звідки він… — я затихла. 
   Оглядаючи кожен кут кімнати, я не знайшла ні камер, ні чогось такого, під що вони могли бути замасковані. 
   Бісів сталкер! 
   Я взяла клятий букет, і вкинула його в сміттєпровід. 
   Ну вже ні! Я не буду піддаватися на ці маніпуляції. Якщо він гадає, що так зможе звести мене з розуму, то глибоко помиляється.