Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Шляхи свободи. Зрілий вік 📚 - Українською

Читати книгу - "Шляхи свободи. Зрілий вік"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Шляхи свободи. Зрілий вік" автора Жан-Поль Сартр. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 100
Перейти на сторінку:
так, — сказав Матьє, — я… це сталося вчора.

Зненацька він подумав про Марсель, побачив її, похмуру і голу в рожевій кімнаті, й додав наполегливим тоном, який здивував і його самого:

— Жаку, мені справді потрібні гроші.

Жак із зацікавленням поглянув на нього, і Матьє закусив уста: коли брати були разом, то в них не було звички так відверто виявляти свої почуття.

— До такої міри? Дивно. Ти, однак, останній… Зазвичай… зазвичай ти позичаєш у мене небагато, бо не вмієш чи не хочеш орґанізувати себе, та я б ніколи не подумав… Звичайно, я ні про що в тебе не питаю, — трохи допитливо докинув він.

Матьє вагався: може, сказати, що це для сплати податків? Та ні. Він же знає, що я сплатив їх у травні.

— Марсель вагітна, — раптом сказав він.

Він відчув, що стає червоний, мов рак, і стенув плечима, врешті, чому б і ні? Та звідки ж цей несподіваний пекучий сором? Він аґресивно поглянув братові в обличчя. Жак немов би зацікавився.

— Ви хочете дитину?

Він вдавав, що не розуміє.

— Ні, — гостро відказав Матьє, — це сталося випадково.

— Мене це теж дивує, — сказав Жак, — але ти міг би довести до кінця свої експерименти з усталеним життєвим ладом…

— Авжеж, тільки не про це йдеться.

Запала мовчанка, потім Жак спокійнісінько запитав:

— Та й що ж? Коли весілля?

Матьє почервонів од гніву: як завжди, Жак відмовлявся чесно розглядати ситуацію, він просто кружляв довкола неї, а водночас його розум силкувався знайти орлине гніздо, звідки він міг би уважно наглядати за поведінкою інших. Що йому там не казали б, що не робили б, а першим його стремлінням було стати понад суперечками, споглядати він міг тільки згори, в нього була пристрасть до орлиних гнізд.

— Ми вирішили, що вона зробить аборт, — брутально сказав Матьє.

Жак навіть оком не моргнув.

— Ти знайшов лікаря? — байдуже поспитався він.

— Так.

— Надійний чоловік? Судячи з того, що ти мені казав, здоров'я в цієї жінки вутле.

— В мене є друзі, які ручаються за нього.

— Так, — мовив Жак, — так, звичайно.

На мить він заплющив очі, потім розплющив їх і зчепив пальці рук.

— Загалом, — сказав він, — якщо я правильно тебе зрозумів, з тобою сталося ось що: ти дізнався, що твоя подруга зайшла в тяж; одружуватися ти не хочеш із принципових міркувань, та по відношенню до неї вважаєш себе пов'язаним зобов'язаннями, причому такими ж тісними, як і шлюб. Не бажаючи ні одружуватися з нею, ні псувати її репутацію, ти вирішив дозволити їй зробити аборт у найкращих умовах, які тільки можуть бути. Друзі порекомендували тобі надійного лікаря, той вимагає чотири тисячі франків, і тобі не залишається нічого, як тільки знайти цю суму. Так?

— Точнісінько так! — відказав Матьє.

— А чому гроші тобі потрібні аж так терміново, на завтра?

— Лікар, про якого я казав, за тиждень вирушає до Америки.

— Гаразд, — мовив Жак, — усе зрозуміло!

Він підняв зчеплені руки на рівень очей і поглянув на них з таким виразом, неначе йому треба було всього лиш зробити висновки з того, що йому допіру було сказано. Та Матьє не обманював себе: так хутко адвокат рішення не приймає. Жак опустив руки й, розчепивши їх, поклав на коліна, він відкинувся у кріслі й очі втратили свій блиск. Сонним голосом він сказав:

— Зараз до абортів ставляться дуже суворо.

— Знаю, — відказав Матьє, — деколи на них щось немов би находить. Вони кидають до в'язниці кількох нещасних повитух, у яких немає протекції, та справжніх фахівців ніколи не чіпають.

— Ти вважаєш, що тут є несправедливість, — сказав Жак. — Я цілковито згоден з тобою. Та я не засуджую цих заходів так само безоглядно, як ти. Ситуація склалася таким чином, що твої нещасні повитухи — це аптекарки або просто жінки, що незаконно здійснюють аборти, вони часто калічать пацієнтку своїми нестерильними інструментами; облави здійснюють відбір та й годі.

— Так от, — втомлено сказав Матьє, — я прийшов до тебе позичити чотири тисячі франків.

— А ти, — сказав Жак, — а ти певен, що аборт узгоджується з твоїми принципами?

— А чому б і ні?

— Не знаю, тобі видніше. Ти пацифіст із поваги до людського життя, а хочеш життя обірвати.

— Я все вирішив, — сказав Матьє. — Може, я й пацифіст, але людського життя я не шаную, ти щось наплутав.

— Ти диви! А я думав… — здивовано промовив Жак.

Він глянув на Матьє із веселою погідністю.

— І ти вбрався в шкуру дітовбивці? Це тобі так не личить, мій бідолахо Тьє.

«Він боїться, що мене схоплять, — подумав Матьє, — він не дасть жодного су. Треба було йому сказати: якщо ти позичиш гроші, то ніякого ризику для тебе не буде, я звернуся до бувалої людини, котра не стоїть на обліку в поліції. Якщо ж ти відмовишся, то доведеться послати Марсель до якої-небудь аптекарки, й тут я нічого не ґарантую, тому що поліція знає їх усіх і може вкрутить їм хвоста хоч зараз». Та ці арґументи були надто прямолінійні, щоб уплинути на Жака; Матьє просто сказав:

— Аборт — це не дітовбивство.

Жак узяв цигарку і запалив.

— Авжеж, — з байдужністю відказав він. — Я згоден: аборт — це не дітовбивство, це, сказати б, метафізичне вбивство. — Він поважно додав: — Мій бідолашний Матьє, в мене жодних заперечень немає проти метафізичного убивства, а також проти гарно спланованих убивств. Але те, що метафізичне убивство здійснюєш саме ти… ти, отакий, який ти є… — Він осудливо клацнув язиком.

От і все, Жак відмовляв, Матьє міг забиратися геть. Він відкашлявся і задля очистки сумління ще поспитав:

— Значить, ти не хочеш мені допомогти?

— Зрозумій мене правильно, — відказав Жак, — я не відмовляюся зробити тобі послугу. Та чи справді буде це послуга? Втім, я певен, що ти легко знайдеш потрібні кошти…

Він хутко підвівся, немов би прийняв рішення, і дружньо поклав руку на братове плече:

— Слухай-но, Тьє, — гаряче мовив він, — припустимо, я тобі відмовив: не хочеться пособляти тобі у самообмані! Та я запропоную тобі інше…

Матьє, що вже було підвівся, знову сів у фотель, і його охопив давній братній гнів. Цей лагідний і твердий доторк до плеча був нестерпний; він відкинув голову назад і побачив Жакове обличчя.

— Самообман! Послухай, Жак, скажи краще, що ти не хочеш влипнути в халепу з абортом, якого ти не схвалюєш, або ж у тебе немає зайвих грошей, це твоє право, і я не матиму до тебе урази. Але

1 ... 33 34 35 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шляхи свободи. Зрілий вік», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Шляхи свободи. Зрілий вік"