Читати книгу - "Восьме коло пекла, Кшиштоф Борунь"

Раптом в голові сяйнула богохульна думка: коли не господь, то, може, сатана зарятує?.. Гнав ту думку, а вона поверталася, довбала мозок… І, переможений врешті, закликав на поміч пекельні сили. І знав: вороття вже немає, з минулим покінчено назавжди.

Одначе надаремне сподівався, що дістане відповідь…

Мюнх ішов повільніше й повільніше. Чимдалі важчим ставало мертве вже Камине тіло. Не чув холоду, а лише страшенну втому й сонливість. Дедалі частіше спотикався. Падав, підводився і знову падав. Нарешті посковзнувся, безсило опустився на тіло дівчини і застиг.

Він не чув і не бачив нічого: ні гулу двигунів повітряної машини, що йшла на посадку, ні штучної зірки, яка зненацька спалахнула високо над долиною й розсіяла нічний морок…

Цитується за виданням: Данте Алігієрі, “Божественна комедія”. Державне видавництво художньої літератури. Київ, 1956.

Метр — шаноблива назва людини видатного хисту і знань (тут і далі — примітки перекладача).

Бургграф — у середньовічній Німеччині — начальник замку й міста, який мав військові й судові права.

Літанія — католицька молитва.

Овідій, Публій Назон (43 до н. е. — 17 н. е.) — римський поет.

Гіпнопедія — навчання під час сну.

Кляштор — католицький монастир.

Елоїза — ім’я учениці й дружини видатного середньовічного французького філософа й богослова П’єра Абеляра (1079–1142), що його католицька церква оголосила єретиком. Елоїза належить до найосвіченіших жінок середньовіччя.

“Молот відьом” (1489) — середньовічна книга, в якій викладено вчення католицької церкви про чаклунство. Це пам’ятка дикого бузувірства й фанатизму середньовічної інквізиції, спроба дати “теоретичне” обґрунтування кривавих розправ католицької церкви з “єретиками”, “відьмами”, “чаклунками”.

Клєнчнік — ослінчик з пюпітром (щоб стояти навколішках під час молитви).

Йдеться про майдан і собор Святого Петра в Римі.

Стелла — надгробна кам’яна плита з написом, у костьолі править за почесне місце.

Тридентський собор — “вселенський” собор католицької церкви, що засідав у італійських містах Тренто (лат. Tridentum) (1545-47, 1551-52, 1562-63) і Болонья (1547-49). Прийняте собором “Тридентське сповідування віри”, що діє й досі, зберігає середньовічні догмати католицизму.