Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Атарінья 📚 - Українською

Читати книгу - "Атарінья"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Атарінья" автора Мирослава Горностаєва. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 57
Перейти на сторінку:
хвилину він повернувся, несучи в руках отого згортка, з яким він прийшов до садиби. Коли тканина впала, арфа смутно задзвеніла золотими струнами, ніби згадавши дім і господиню.

- Пізнаєте? – спитав.

- О, це арфа Макалауре, - смутно підтвердила Нерданель. Вона вже не плакала, віддавшись якомусь світлому суму, переплетеному зі спогадами.

- Мій брат, - продовжив Ельронд, - мав зі своїм аtarinya схожу розмову. Співцеві було

ще гірше, ніж брату: він міг тримати меча у лівиці, однак, на арфі б грати вже не

19

Аvanire – відсутність телепатичного зв язку, «стіна» у розумі.

46

зміг… Quentaro без арфи – що може бути смутнішим. Ельрос був свідком його

погибелі, як я був свідком погибелі Майтімо, і Макалауре зоставив йому три дари: кольчугу, арфу, меч.

В пошуках я провів кілька днів та ночей, а потім ще стільки ж ми добирались до

табору. Коли, брудні і втомлені, ми з братом увійшли до шатра Ерейніона, то одразу ж

зрозуміли – щось сталося.

Келебрімбор лежав в кутку, на розстелених укривалах, відвернувшись від усіх. Йому

було найтяжче – він втратив те, що залишилось від його родини. Останній нащадок

Феанора зостався нині у світі сам. Поруч сиділа Артаніс і готувала йому quenilas. Її

лице було таким, що я мимоволі відвів очі. Жахлива врода – інакше не скажеш.

Нервен була люта, така люта, що її лють аж дзвеніла у повітрі. Келебріан принишкла

поруч. Мені трохи незручно про це говорити, але саме цього дня я вперше звернув

увагу, якої бездонної синяви очі у доньки Галадріелі.

Ерейніон теж був тут, разом зі своєю сестрою Ерніс.. Він обійняв нас, і мовив смутно:

- О, все менше і менше… І Макалауре?

Ельрос мовчки кивнув головою.

- Зі старшого покоління – одна лишень вельможна Артаніс, - вимовив син Фіндекано, -

а з нею ми з Келебрімбором, брати у других…

- І сестри… - прошепотіла Келебріан, а Ерніс зітхнула і обійняла її.

- І ви двоє, нащадки Тургона… Ті, хто народився тут… Справедливості стало

задосить…

- Вони відпустили Саурона, - безбарвним голосом сказала Артаніс, - вони його

відпустили.

Я не зрозумів, а зрозумівши – сів на коци. Саурон, Чорний Мая, був рідкісною тварюкою

вже в ті часи, це він катував Майтімо, а Фінрода, улюбленого брата Артаніс, опісля

тортур прирік на жахливу смерть, і з ним загинуло ще десятеро воїнів, окраса

Нарготронду. Ці вельможні бранці були не єдиними, хто прийняв смерть від лап Чорного

Мая, говорили, що тварь знаходила насолоду в споглядання тортур. Саурон віддавав на

муки і Людей, і навіть Гномів… Оповідали про страшні досліди, які він проводив над

бранцями, це з його вини впав Гондолін – Маеглін, мій родич, і син сестри Фіндекано, вельможної Арельде, потрапив до полону, бувши у владі чорної туги від нещасливого

кохання. Наслідки відомі – злощасний Маеглін погодився співпрацювати з тварями, єдиний Ельф за сотні літ, і загинув сам, але погубив Гондолін.

- Та як же… - почув я голос Ельроса.

- Саурон, - мовила Артаніс, - хитра бестія… Він прийшов здаватися у полон. Сам

прийшов, адже для подібних йому ганьба – порожній звук. І милосердний Еонве

наказав йому з’явитись на суд Валар… З власної волі. Ясна річ, що на Захід цей

виплодок Моргота не відбув.

Я сидів мовчки. В голові у мене голкою застрягла думка, що Майтімо з братом теж

запропоновано було з’явитись на суд Валар. Вустами Мая Еонве мусила говорити

божественна справедливість, і вона, та справедливість, зрівняла тварь, яка нівечила Арду

вкупі з Морготом, і захисників Арди, які хоч і робили помилки, але ніколи не були на

боці зла.

- О, - вимовила Артаніс, - Валар подбали, щоб життя в Ендоре не було нудним. Тоді, у

Валінорі, вони дозволили Морготу вільно гуляти Благословенним Краєм, аж доки він

не наробив стільки зла, скільки вже не зміг винести Аман. Тепер тут зоставлено

Саурона… Для чого?

- Бо ми ще живі, - співуче мовив Келебрімбор, раптово підіймаючись на лікті, і

обертаючись до нас, - бо останній нащадок Феанора ще не помер від зброї, тортур і

горя…

47

- Келебрімборе, милий, - озвалася Артаніс, - може тобі варто повернутись на Захід.

Адже дозвіл…

- Дозвіл? – гіркувато спитав Келебрімбор, - дозвіл

1 ... 33 34 35 ... 57
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Атарінья», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Атарінья"